Йдеться про частини 2 та 6 статті 27 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь пояснив, що зміниться, коли вони набудуть чинності.

Читайте також Мелітопольські фермери отруїли російських військових черешнею, – мер

Нові норми мовного закону з 16 липня

На офіційній сторінці уповноваженого із захисту державної мови у фейсбуці йдеться, що з 16 липня 2022 року усі інтернет-ресурси, зокрема вебсайти, сторінки у соціальних мережах, канали на платформах Viber, YouTube, Telegram, мобільні застосунки тощо, що використовуються, як інтернет-представництва українських суб'єктів господарювання, повинні мати основну версію українською мовою.

Ці сторінки повинні завантажуватись за замовчуванням державною мовою для користувачів в Україні. Разом з тим іноземні суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію в Україні, можуть у своїх інтернет-представництвах розміщувати менший обсяг інформації українською мовою, ніж на основній версії, втім достатній для того, щоб користувач з України зміг повністю зрозуміти мету діяльності даного суб'єкта.

Варто наголосити, що суб'єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів у мережі інтернет, вже з 16 січня 2021 року зобов'язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Однак відтепер вони зобов'язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною та завантажуватись за замовчуванням,
– пояснив Тарас Кремінь.

Крім того, з 16 липня будь-який товар, на якому встановлено комп'ютерну програму (від автомобіля до пральної машини чи електричної кавоварки), повинен бути "локалізований" для реалізації в Україні. Тобто на товарі має бути доступний інтерфейс українською мовою, незалежно від того, чи товар має електронний екран, чи панель керування зі звичайними кнопками.

Покарання за недотримання норм мовного закону

За словами уповноваженого із захисту державної мови, відсутність версії інформаційного інтернет-ресурсу українською мовою з 16 липня 2022 року означатиме свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову, або ж факт відсутності державної реєстрації ЗМІ та/або власника, як суб'єкта підприємницької діяльності.

Це, своєю чергою, означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обґрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації,
– підкреслив Кремінь.

До слова, з-поміж іншого, з 16 липня цього року уповноважений із захисту державної мови зможе накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників і співробітників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також інших фізичних осіб, які порушуватимуть мовний закон.

Додамо, що розмір штрафу складатиме від 3 400 до 8 500 гривень, якщо порушення буде виявлено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф вже у розмірі від 8 500 до 11 900 гривень.

Не пропустіть – українці масово голосують за дерусифікацію вулиць у Києві: дивіться відео