Новітня історія СБУ: від загрози безпеці громадян "Стрепсілсом" до "убивства" Бабченка
Нова сторінка в історії Служби безпеки України. Блискуча спецоперація, врятоване життя журналіста та мільйони ошелешених людей по всьому усього світу! У сьогоднішньому випуску проекту "ЦРУ. За кадром" пропонуємо згадати, чим відзначилася спецслужба в останні роки і яким словом згадували її у наших журналістських розслідуваннях.
Звісно обійти увагою СБУ, яка 2 дні розгойдувала шторм не лише у вітчизняному, а й у світовому інформпросторі, ми не змогли.
Читайте також: Проросійський чиновник, який керує українським містом: що вдалось "розкопати" про Аксьонова
Коли всі ми дізналися про убивство журналіста, одразу поставили питання – де ж наша Служба безпеки? На місці Бабченка може ж опинитися будь-хто! Так, не вберегли Шеремета, Вороненкова, не запобігли підриву машини розвідника Максима Шаповала, не відслідкували, хто замовив убивство Аміни Окуєвої, хоча за півроку на неї вже був здійснений замах.
Блискавична спецоперація і шок-брифінг з воскресінням Бабченка були подані суспільству як доказ того, що наша спецслужба недарма їсть свій хліб, і, до речі, ефекту таки вдалося досягти. Чимало авторів скептичних дописів щодо безпорадності Служби безпеки України навіть вибачились і відписали, що кардинально змінили власну думку.
Я, як журналіст, вдячна СБУ, що вберегли життя колезі, але особисто дуже збентежена тою масовою маніпуляцією, до якої вдалася наша спецслужба. Утім, чи мав розпіарений успіх цієї спецопреації затьмарити не зовсім приємну діяльність тої самої СБУ? І на цьому я хочу зосередитись детальніше.
Голова СБУ Василь Грицак
СБУ дуже закрита структура. Навіть декларації приховали від громадськості, а от наскільки чесно були зароблені статки працівникіами СБУ хотілося б дізнатися. Чого вартує лише викриття моїх колег зі "Слідство.Інфо" про численні будинки та автопарк заступника голови СБУ Павла Демчини. А скільки цікавинок від нас ховають в решті засекречених декларацій?
Так от хоча б, якщо проаналізувати кілька гучних справ, які вела СБУ в останні роки, то деякі відверто викликають подив. Особливо насторожує, коли службу цікавлять бізнес-питання, явно їй не притаманні. А привід "кошмарити" підприємців знайдеться завжди.
Читайте також: Чому чиновники НБУ із небездоганною репутацією утримуються в кріслах і керують країною
Яскравий тому приклад, навіть кумедний – атака на протикашльові льодяники "Стрепсілс" у 2016 році. СБУ разом із прокуратурою відверто домагалася того, аби реєстрацію препарату призупинили. А відтак – і продажі. Причина – підозри щодо якості продукту та можливі побічні реакції при вживанні. Це подавалося як серйозна загроза безпеці українських громадян.
Для СБУ і прокуратури, "Стрепсілс" – загроза безпеці громадян України
Активну участь у розслідуванні щодо "небезпечних льодяників" брав начальник Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Сергій Семочко, іменем якого підписувались листи від СБУ.
Коли протистояння СБУ та дистриб'ютора льодяників вже дійшло критичної точки, останній пішов скаржитись генпрокурору Луценку. Той розібрався, осягнув рівень абсурду цієї ситуації та наказав справу закрити.
Читайте також: Як Непоп провертає маніпуляції із бюджетних грошей
Але хіба це все? Нам стала відома історія про наїзди СБУ на дистриб'юторів діалізного обладнання, яке закуповується за бюджетні гроші. Восени минулого року представники фірми "Діавіта" вийшли на журналістів із проханням допомогти, бо не знають, що їм робити і як вести бізнес в Україні.
За словами представника фірми, після того, як вони виграли тендер на суму 143 мільйони, то до них зачастили із візитами представники СБУ. Питали – коли чекати на "відкат". Доказів вимагання грошей у бізнесменів нема. Лише усні свідчення. Але вони звернули увагу на той факт, що нібито після відмови ділитися, стали учасниками кількох кримінальних проваджень, ініційованих управлінням контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки.
Інкримінували спочатку змову з посадовцями МОЗу, потім підозрювали у можливій співучасті у замаху на злочин, скоєним невстановленими особами. Згодом справи позакривали, але ж фармацевтів такі події змушували тримати у тонусі. Подібні речі – червоне світло для ведення бізнесу. А у заручниках хто? Не лише підприємці. Через блокування та затримку поставок страждали, у першу чергу, пацієнти.
Діалізну історію ми дуже хотіли трансформувати у повноцінне телевізійне розслідування, але, зізнаємось, нам не вдалося зібрати достатню доказів та свідчень. З боку СБУ ми не дочекалися жодних коментарів. Декларації фігурантів закриті і жодних відомостей у мережі. Інші учасники фармринку, які мали проблеми із службою, воліли не згадувати ці неприємні факти, аби не мати у майбутньогму зайвих проблем.
За таких обставин, коли доступ до фактів максимально обмежений, можна робити що завгодно. Ніхто про це не дізнається, і навіть якщо дізнається, не доведе.
СБУ має властивість "кошмарити" бізнес
А кому так заважав сайт "Юконтрол", що за нього теж взялася Служба безпеки України? Ресурс, який акумулював інформацію з відкритих джерел. Але й тут віднайшли загрозу нашій спільній безпеці.
А от як на мене, "Юконтрол" як кістка в горлі ділкам, які вибудовують схеми із застосуванням ланцюжків фіктивних фірм, аби заплутати сліди і не дати можливість слідчим та журналістам простежити приналежність тих чи інших контор до чиновників, політиків та наближених до них осіб. Знову ж таки – чим завершилася справа? Закриттям! Але ж скільки галасу та звинувачень на рівному місці! Цікаво, а яку мету переслідували?
До теми варто згадати і те, як СБУ оголосива полювання на ІТ-компанії та майнерів. Гучно, з маскі-шоу. Обшуки у компаніях проводили за відверто надуманими приводами. Були свідчення і відвертого грабунку під час таких санкціонованих нальотів. Аж потім нам знову на десерт подали солоденьке – на одній із викритих СБУ криптоферм видобували біткойни, щоб фінансувати так звані "ЛНР" та "ДНР".
Це для того, щоб ми розуміли, чому СБУ "кошмарила" ІТішників, бо усі під підозрою. Одних викрили, а десятки досі по судах намагаються забрати вилучене обладнання і довести, що не терористи.
Читайте також: Як розгойдують по всій Україні хвилі сепаратизму
Митниця. Тут теж СБУ є де розгорнутися. Схему, яку застосовують силовики, аби "кошмарити" бізнес, нещодавно оприлюднив відомий громадський активіст у сфері транспорних перевезень Віктор Берестенко.
Він помітив певну закономірність: на митницю час від часу приходять такі собі "орієнтування". Мовляв, СБУ підозрює, що в партії того чи іншого товару можу бути щось небезпечне. Формулювання, як правило, не містять жодної конкретики, але це підстава затримати вантаж та вже домовлятися із підприємцем про можливі шляхи виходу з неприємної ситуації.
Писати скарги до СБУ безперспетивно. Підприємці, які намагалися в законний спосіб вирішити пролему, отримували відписку, що СБУ ні до чого, з'ясовуйте все у ДФС.
За словами Берестенка, найчастіше затримують так звані брендові вантажи – партії одягу, взуття, які перебирають, вони втрачають товарний вигляд. І підприємцям нерідко доводиться вирішувати питання хабарами – це дешевше, ніж втратити товар.
Отже, ми довіряємо СБУ власну безпеку. І дуже важливо вірити, що спецслужба захистить тебе від справжніх терористів, а не займатиметься сама терором бізнесу. Можливо, функція економічних злочинів не така вже СБУшна?