На відміну від Юпітера, Сатурна, інших газових гігантів та Марса – у Землі лише один природний супутник, хоча й доволі великий – це Місяць.

Але на найближчі два місяці Земля отримає ще один супутник – це астероїд 2024 PT5. Таке вже бувало в історії нашої планети, і навіть зараз у Землі є ще один тимчасовий "квазісупутник".

Що відомо про новий супутник Землі, чи було таке раніше, чи буде він конкурентом Місяцю – читайте в матеріалі 24 Каналу.

До теми Нове небесне тіло приєднається до нашого Місяця, ставши ще одним супутником Землі

Тимчасовий супутник Землі – невеликий астероїд завширшки близько 10 метрів під назвою 2024 PT5. Небесне тіло виявили лише у серпні, повідомляє ScienceAlert, а розрахунки вчених показують, що він стане супутником Землі 29 вересня.

Астероїд буде супутником Землі впродовж 56,6 днів та здійснить за цей час один повний оберт навколо Землі. Після цього небесне тіло покине гравітаційне "гніздечко" Землі та повернеться на свій шлях навколо Сонця.


Розрахунок положення астероїда навколо Землі / NASA

Пізніше 2024 PT5 пролетить повз Землі, щоб остаточно попрощатися з нами 9 січня 2025 року, підійшовши на 1,8 мільйона кілометрів до планети. Після цього астероїд повернеться у далекий космос.

Але й це не фінальна зустріч. За прогнозами астрономів, 2024 PT5 повернеться до Землі 8 листопада 2055 року. Однак через понад 30 років він просто пролетить повз Землю на відстані 5,2 мільйона кілометрів.

Астроном-любитель Тоні Данн опублікував симуляцію траєкторії астероїда:

Небесне тіло виявили 7 серпня за допомогою системи останнього сповіщення про падіння астероїдів на Землю ATLAS. Це було за день до того, як він здійснив свій найближчий проліт до Землі – за 567 000 кілометрів від поверхні планети, тобто приблизно в півтора раза більше звичайної відстані Місяця від Землі.

Що таке ATLAS

Система останнього сповіщення про зіткнення із Землею астероїдів (ATLAS) — роботизована система астрономічних досліджень та раннього попередження, оптимізована для виявлення малих навколоземних об'єктів за кілька тижнів або днів до того, як вони мають зіткнутися із Землею.

Проєкт фінансувався NASA, а його розробкою займався Інститут астрономії Гавайського університету у США. Система зараз працює з чотирма півметровими телескопами. Два з них розташовані на відстані 160 кілометрів один від одного на Гавайських островах, в обсерваторіях Халеакала і Мауна-Лоа, один розташовано в обсерваторії Сазерленд у Південній Африці, ще один – в обсерваторії Ель-Соус в Ріо-Уртадо у Чилі. ATLAS запустили у 2015 році.

Потім астрономи з Мадридського університету Комплутенсе змогли розрахувати орбіту астероїда використовуючи дані з бази даних малих небесних тіл NASA на основі 122 спостережень протягом 21 дня. Це показало, що астероїд відносно повільно рухається підковоподібною траєкторією і стане супутником Землі.

Читайте також Земля могла мати кільце, як у Сатурна мільйони років тому і це впливало на клімат


Кільце навколо Землі / Oliver Hull, Monash University

Цікаво! 466 мільйонів років тому Земля могла мати систему кілець, як у Сатурна, свідчить нове дослідження австралійських вчених. Кільця утворилися, коли Земля захопила та розірвала астероїд, що пролітав повз. Уламкове кільце, яке, ймовірно, оберталося навколо планети десятки мільйонів років, могло призвести до глобального похолодання і навіть сприяло найхолоднішому періоду на Землі за останні 500 мільйонів років.

Про це свідчить новий аналіз 21 кратера по всьому світу, які, на думку вчених, були утворені в результаті падіння уламків великого астероїда між 488 і 443 мільйонами років тому.

Орбітальні характеристики астероїда допомогли команді астронавтів звузити версії з визначення місця його походження. 2024 PT5, ймовірно, належить до групи навколоземних астероїдів під назвою Арджуни, названих на честь героя індійської міфології. Ці небесні тіла обертаються навколо Сонця приблизно за тими ж характеристиками, що й Земля.

До теми Тепер ми знаємо, звідки прийшов астероїд, що вбив динозаврів

Об'єкт, який збирається нанести нам візит, належить до поясу астероїдів Арджуни, вторинного поясу астероїдів, що складається з космічних скель, орбіти яких дуже схожі на орбіти Землі на середній відстані до Сонця приблизно у 150 мільйонів кілометрів. Об'єкти у поясі астероїдів Арджуни є частиною навколоземної популяції астероїдів і комет,
– наводить Space.com слова провідного автора дослідження і професора університету Комплутенсе Карлоса де ла Фуенте Маркоса.

Астрономи відстежили життєвий шлях астероїда на 60 років у минуле з достатньою мірою вірогідності, а потім – визначили його долю на 30 років наперед. До наближення цього року 2024 PT5 здійснив відносно близькі прольоти в лютому 2003 року, квітні 1982 року та березні 1960 року. Найдавніша дата, коли астероїд пролітав на відстані менше мільйона кілометрів від Землі – це жовтень 1937, але чим далі, тим важче визначити його історію.

Наступний проліт у майбутньому датований листопадом 2055 року. Після цього астрономи допускають ще одне зближення, яке може статися у січні 2084 року – на відстані приблизно 1,66 мільйона кілометрів.

На жаль, під час наближення мінімісяця до Землі його не зможуть побачити більшість спостерігачів.

За словами Маркоса з мадридського університету, цей астероїд занадто малий і тьмяний для звичайних любительських телескопів і біноклів. Однак його можуть зафіксувати професійні телескопи діаметром не менше 30 дюймів з детектором CCD або CMOS.

Маркос та його команда планують провести спектроскопічні та фотометричні спостереження 2024 PT5, щоб краще зрозуміти його природу.

Подібні короткі рандеву з мінімісяцями у Землі були й раніше. У 2020 році астрономи виявили, що невелике небесне тіло завбільшки лише 3,5 метри оберталося навколо нашої планети близько трьох років. І лише через кілька місяців після відкриття воно покинуло орбіту Землі.

Інший тип мінімісяця астрономи виявили у 2016 році. Це був "квазісупутник", який все ще обертається навколо Сонця, але тягнеться за нашою планетою в її гравітаційному полі. За приблизними підрахунками, він супроводжує нас уже майже століття, і, ймовірно, це триватиме ще кілька століть.

Але в Місяця немає справжніх конкурентів – з моменту свого утворення 4,5 мільярда років тому Місяць є єдиним постійним супутником Землі й залишиться таким до кінця своєї історії.