Рішенням Київського районного суду Сімферополя Костенко (колишній співробітник кримської міліції) був визнаний винним у заподіянні шкоди здоров'ю співробітнику "Беркута" у лютому 2014 і зберіганні частин вогнепальної зброї. За це він засуджений до 4 років і 2 місяців в колонії загального режиму.
Обвинувачем у справі виступала головний прокурор анексованого Росією Криму Наталія Поклонська, яка назвала вирок відновленням справедливості і пообіцяла нові гучні судові процеси над активістами Євромайдану.
Бандерівець-каратель
За даними звинувачення, вранці 18 лютого Костенко нібито знаходився на вулиці Грушевського, де на барикадах несли чергування бійці кримського "Беркута". Близько 14 години на вулиці Грушевського демонстранти почали закидати співробітників "Беркута" "камінням, палицями та іншими предметами".
Саме тоді Костенко, який мав "почуття ідеологічної ненависті і ворожнечі до співробітників органів внутрішніх справ", озброївся "каменями розмірами 10х10х12 см (бруківкою)" і прицільно кинув "камінь із зазначеними характеристиками" у прапорщика Полієнко, в результаті чого той отримав пошкодження "у вигляді великої гематоми в області лівого плеча в середній і нижній третині".
Що характерно, у своїй обвинувальній промові Поклонська на диво мало уваги приділила безпосередньо злочинам, у яких звинуватили Костенка. Більша ж частина була присвячена його політичним смакам. Зокрема, як наголосила самопроголошена "прокурор", "в особі підсудного судять не лише його самого, а й саму ідею фашизму і нацизму, які через 70 років після Великої Перемоги над ними знову намагаються відродитися і підняти голову". Неодноразово вона наголосила на тому, що "підсудний є активним прихильником української радикально-націоналістичної політичної партії" та бандерівцем. На її думку, Костенко ставив собі за мету збройний опір українським правоохоронним органам та "без жодного бентеження вигукував нацистські гасла". Безпосередньо правопорушенню присвячено лише два заключні абзаци тексту.
Представники "Свободи" вже офіційно заявляли, що Костенко (який у 2013 році був помічником депутата Верховної Ради від "Свободи" Едуарда Леонова) ніколи не перебував у складі партії. Товариш засудженого по службі у кримській міліції Станіслав Краснов, стверджує, що був разом з Костенко під час подій на Майдані і що в зіткненнях на вулиці Грушевського той не брав участі.
Демонстративний процес
Адвокат активіста Дмитро Сотников наполягає на тому, що справа має політичне підґрунтя, а його підзахисний піддавався тортурам у СІЗО Сімферополя. Свою вину Костенко не визнав. За словами адвоката, вирок буде оскаржений, а по факту застосування тортур до його підзахисного буде подана скарга у Європейський суд з прав людини.
Виступаючи в суді, адвокат неодноразово звертав увагу на те, що станом на 18 лютого 2014 підсудний і потерпілий були громадянами України, а злочин було скоєно в її столиці — Києві. "Поширення КК РФ на громадян України, які вчинили діяння щодо інших громадян України на її ж території, не передбачено", — заявив він.
Однак, на думку Поклонської, "доводи захисту про незаконність порушення даної кримінальної справи у зв'язку із вчиненням діянь на території України, а також відсутністю у Костенка російського громадянства є неспроможними і обумовлені прагненням уникнути покарання".
Також досі лишається нез’ясованим питання: яким чином Костенко, який кілька років проживав у Києві, та чудово знав, що в анексованому Криму йому загрожує переслідування, опинився на території півострова? За даними "слідства", він прийшов сам з повинною. За словами засудженого, його викрали з території України. Журналісти та правозахисники наразі не можуть підтвердити жодну з цих версій.
Заступник керівника Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник у коментарі виданню "Медіазона" наголосила на тому, що справа Костенка має яскравий політичний характер.
"Елементарний парадокс в тому, що слідство в Сімферополі встановило, що рік тому в лютому 2014 Костенко кинув камінь розміром 10 на 12 сантиметрів. Ось яким чином слідство в Сімферополі могло це встановити? Ось такі деталі, звичайно, приводять до висновку про те, що це вельми дивна річ, і що його підтекст — не встановили правосуддя, а репресувати певних активістів", — зазначила вона.
Українські юристи у бесіді із сайтом "24" одностайно заявили, що дана справа є абсурдною.
Адвокат, керівник судової практики Pavlenko Legal Group Олена Перцова:
— Законодавство будь-якої цивілізованої країни передбачає, що особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності у цій країні лише за вчинення діянь, які є злочином у цій країні і при цьому були здійснені на її території.
У всіх інших випадках ані затримання, ані слідство, ані тим більше судовий розгляд проводитися не можуть. Винятком може бути затримання іноземця та його подальша екстрадиція на територію держави, громадянином якої є порушник, та й то за певних умов.
Таким чином, ситуація із засудженням Костенка у Криму просто абсурдна. Як на цей абсурд буде реагувати світова спільнота - покаже час. У будь-якому разі, Костенко має залізні аргументи для звернення до Європейського суду з прав людини. Але чи дозволить йому здійснити це окупаційна влада Криму - питання риторичне.
Юрист-кримінолог Ганна Маляр:
— З точки зору класичної юриспруденції Росія не має права приймати таке рішення. По-перше, територія окупована, тому все, що на ній відбувається з волі окупанта — незаконно. По-друге, події відбувалися до окупації. Україна, безумовно, повинна реагувати на цей факт дуже голосно. Про це має знати вся світова громадськість.
В обвинувальному висновку прокурора чітко видно: акцент робиться на тому, що засуджений є членом ВО "Свобода" і сповідував цінності українського націоналізму. У Росії триває імперська хвороба і процес носить пропагандистський характер для громадян самої РФ.
Цей вирок — сигнал, у тому числі, про те, що є загроза для всіх активних учасників Євромайдан. Більше того, тим людям, які зараз відстоюють активну проукраїнську позицію, не тільки учасники Майдану, небезпечно знаходиться на території Росії.