Обшуки в IT-компаніях України: жодна справа не завершилася судовим покаранням
Цим інтерв’ю сайт "24" розпочинає серію публікацій про ринок інформаційних технологій в Україні. Проблеми, перспективи, коментарі – читайте найважливіше.
Несподівані гості в особі податківців чи співробітників СБУ в українських IT-компаніях – уже не дивина. Самі "айтівці" такі перевірки ніяк інакше, як "маски-шоу", не називають. Силовики ж, зі свого боку, пояснюють обшуки необхідністю боротьби з тероризмом і ухиленням від сплати податків.
Минулого року відбулося понад 30 подібних перевірок. За оцінками Асоціації "IT України", збитки, нанесені галузі, склали від 10-ти до 20 мільйонів доларів. Це за неофіційними даними. Адже багато IT-компаній – філії західних корпорацій, і на тлі військових подій та боротьби з корупцією в Україні – про перевірки силовиків вони не афішували. Бо такі заяви могли призвести до рішення про припинення бізнесу в Україні.
Останній гучний інцидент – обшук в компанії Lucky Lubs. Чому силовики навідалися саме сюди? Чи законні такі обшуки? І як взагалі живеться нині українському IT-ринку? Про це журналіст "24" поговорила з віце-президентом фінансово-правового комітету Асоціації "Інформаційні технології України", директором з правових питань консалтингової компанії SBT Systems Ukraine Дмитром Овчаренком (фото 1) та експертом у сфері інформаційних технологій Олександром Ольшанським (фото 2).
Скажіть, будь ласка, чому СБУ прийшла саме в Lucky Lubs?
Ольшанський: Важко назвати причину, чому відбуваються такі обшуки. Знаєте, хтось хоче нажитися, у когось комерційний конфлікт, а ще хтось щиро вірить, що він бореться з тероризмом.
Овчаренко: Я читав ухвалу, там зазначено, що нібито IT-компанія Lucky Lubs не лише розробляє комп’ютерні ігри, а створила онлайн-казино, щоб виграші направляти на прямі рахунки "ДНР" і "ЛНР". Відверто кажучи, в ухвалі немає переліку доказової бази. Більше того, частина цієї бази закрита. Це матеріали оперативно-розшукової діяльності, які перебувають під грифом "таємно".
Якщо відверто, достатньої обґрунтованості в претензіях СБУ до IT-компанії немає. До того ж насторожує той факт, що за останні 15-25 років було дуже багато обшуків, але жодна справа не закінчувалася тим, що обвинувачені були покарані судом. Силовики після публічного обшуку, через деякий час, просто повертають сервери, справа закривається і нічого не відбувається.
Овчаренко: Саме так. Є вивіска, що нібито Lucky Lubs фінансує тероризм. Але у СБУ немає жодної доказової бази (я дивився офіційний прес-реліз служби з цього приводу). Вони просто приходять в ту компанію, де є гроші, а не туди, де є порушники.
Ольшанський: Ті документи, що я бачив, свідчать, що обшук проводився зі значними процесуальними порушеннями.
Існує версія, що обшуки в Lucky Lubs замовили конкуренти...
Овчаренко: В нашій державі я б нічого не виключав. Навіть, якщо це так, у будь-якому разі, це поза межами правового поля. Скажімо, якщо серед "білих" IT-компаній є якесь порушення законодавства, то IT-громадськість зацікавлена їх покарати.
Як зазвичай завершуються перевірки IT-компаній?
Овчаренко: Жодна справа, я це знову підкреслюю, за 25 років Незалежності не була доведена до суду. І жодна IT-компанія не була визнана злочинцем в суді.
Що каже закон з цього приводу?
Овчаренко: Кримінально процесуальне законодавство, яке у нас залишилося у спадок ще з Радянського Союзу, дуже одностороннє. І дає багато повноважень державі і мало повноважень бізнесу. І фактично відбувається гра в одні ворота. Тобто, правоохоронці приходять – роблять багато шуму, забирають телефони, сервери... А через три місяці щось нібито розслідують і кажуть: "Ой, вибачте". І повертають техніку.
Чи є нині закон, у якому прописаний порядок при обшуку IT-компаній?
Овчаренко: Згідно Кримінально-процесуального кодексу зовсім не потрібно забирати оргтехніку. Є порядок проведення обшуку. Треба чітко його дотримуватися: не можна, наприклад, відмовити адвокату в допуску на слідчі дії і так далі.
Крім того, не мають порушуватися права людини. Треба розділяти дві речі: саме винесення ухвали, наскільки вона обґрунтована, і друге – наскільки вона була реалізована без порушення законодавства. Проблема в тому, що цю ухвалу не можна оскаржити і ніяк не можна цього суддю притягнути до відповідальності, наскільки обґрунтовано він досліджував ці докази і приймав рішення.
Нещодавно було презентовано законопроект змін до КПК. Там пропонується ввести нові форми при проведенні обшуків в IT-компаніях. Що гарантуватиме цей закон?
Овчаренко: Зміни до законопроект про Кримінально процесуальний кодекс розробила Асоціація "IT України". Там пропонується ввести можливість оскарження ухвали про обшук в апеляційному порядку. І якщо не було достатніх підстав, суддя повинен буде скасувати ухвалу.
Ми можемо говорити про певний компроміс між IT-спільнотою і правоохоронцями, беручи до уваги цей законопроект?
Овчаренко: Я б назвав це балансом інтересів. СБУ має робити свою роботу, але й IT-бізнес має мати інструмент для свого захисту.
Якщо такі перевірки без попереджень є незаконні, як поводитися при обшуках працівникам компанії?
Овчаренко: Зараз ведемо мову про другий блок (перший – законність ухвали), про сам порядок дій під час обшуку: чи не було якихось фізичних примусів. Тут ми вже вводимо цим законопроектом кримінальну відповідальність для слідчих і прокурорів за умисне порушення порядку проведення обшуку. Такої статті немає на сьогодні. Але вона точно має бути.
Чи є підстави у СБУ вилучати техніку та документи IT-компанії?
Овчаренко: У законодавстві України йдеться про те, що можна вилучати інформаційні системи. Але у законодавстві каша, і немає конкретного визначення, що таке інформаційні системи. Ми цю прогалину прибираємо. Вводимо таке поняття як "пристрої для обробки, зберігання й роботи з інформацією".
Овчаренко: IT-індустрія вже вийшла на третє місце в Україні серед галузей, що приносять валютну виручку. Ми обійшли хімічну промисловість, і поступаємося лише металургам і аграріям. Минулого року IT-ринок приніс близько 2,5 мільярдів доларів живої валюти в країну.
Крім того, IT-індустрія – це фактично 100 тисяч працівників. У нас ще з часів СРСР залишилися сильні кібернетичні і фізико-математичні школи. І у нас є всі підстави навіть до 2020 року наростити цифру виручки навіть до 7-8 мільярдів доларів щороку. Але за умови, що IT не будуть заважати.
Ольшанський: За останньою статистикою, яку я бачив, тільки експорт дає близько 2 мільярдів доларів у рік. Це достатньо велика сума. Щодо внутрішнього ринку – тут статистики немає.
То чи вигідний нашій державі розвиток IT?
Овчаренко: Якщо держава хоче заробити гроші – то, мабуть, вигідно.
Ольшанський: Звичайно, вигідно. А що нам ще розвивати?
Але ж багато коштів IT-компанії виводяться за межі України…
Овчаренко: Якщо в аграріїв цінним ресурсом є поля, трактори, то в IT– це мізки. І зі 100% прибутку будь-якої IT-компанії – 80% вони мають заплатити заробітну платню працівникам. Тобто сама маржа компанії – незначна. Фактично компанія – це як імпресаріо для акторів. Творчий посередник, я б сказав.
Ольшанський: Долари в Україні не друкують. Якщо якісь гроші звідси вийшли, то хтось їх в Україну і приніс. А хто цей хтось? Це металургія, сільське господарство та IT. Якщо металургія пов’язана з великими енергозатратами, а сільське господарство з паливом, у IT затрати – це "мізки". А всі гроші, які приходять, фактично йдуть на виплату зарплати IT-фахівцям.
Наскільки поширена практика зарплати в конвертах серед IT-роботодавців?
Овчаренко: Я не виключаю, що на теренах України можуть бути такі IT-компанії. Але IT-спільнота точно підтримає й допоможе правоохоронцям, щоб вони розібралися з такими компаніями і притягнули їх до відповідальності.
І, насамкінець, можете підтвердити чутки, що українські IT-шники найкращі та найпрофесіональніші в світі?
Овчаренко: З одного боку, я би хотів так сказати. Але з іншого, немає країни, яка б не хотіла розвивати IT. Потенційними серйозними нашими конкурентами є Індія та Китай. У них немає проблем з обшуками – натомість присутні податкові стимули. Буквально 6% податків – і все. І ці країни великими темпами нарощують обороти і розвиваються.
Я б українських IT-шників зарахував у топ 5-найкращих. А щоб бути першими потрібна ще й допомога з боку держави.
Ольшанський: Україна – як держава – стабільно займає місце у першій десятці по аутсорсингу. Можливо, потрапляємо інколи у п’ятірку лідерів IT-ринку. Скажімо так: займаємо гідне місце у світі.
Читайте також: Як криза допомогла українцю створити компанію зі світовим іменем