Назва самурай походить від слова saberu, що означає "слуга". Іншими словами, самурай – це воїн-слуга. Самураї вважали себе охоронцями свого пана і мали за честь прислужувати йому в повсякденному житті.
Читайте також: Одна історія. Ким насправді був один з найзагадковіших фараонів – Тутанхамон
Самурайство зародилося в результаті реформ Тайка в VII столітті. Метою реформ було побудувати в Японії централізовану монархічну державу на чолі з імператором та на основі примату закону і державної власності за зразком сусідньої китайської імперії династії Тан. Проте фактична поява самурайства припадає на кінець VIII століття – період правління імператора Камму. Самураї з'явилися в епоху Хейан з метою підпорядкування місцевих жителів в регіоні Тохоку в північній частині острова Хонсю.
Японський самурай
Соціально-політичний статус та ідеологія самураїв формувались протягом декількох століть. Остаточно їх правила поведінки на службі та в повсякденному житті затвердилися в бусідо – кодексі самураїв, який дослівно означає "шлях воїна". Бусідо об’єднував у собі три ідеологічні напрямки: буддизм, синтоїзм та конфуціанство. Неписаний і негласний кодекс прославляв скромність, вірність, майстерне володіння бойовими мистецтвами і честь до самої смерті. Правила також закликали самурая до героїчної відваги, лютого захисту сімейної гордості і безмежної відданості панові.
Найвищою чеснотою самурая, подвигом і проявом особистого героїзму вважалася готовність зробити харакірі — самогубства шляхом розпорювання живота.
Що було підставами для смертельного ритуалу – дивіться у програмі.