Все мовчить, бо "благоденствує"...
Ну, а хто тепер щось скаже про "другорядність" українського?
До теми Українські рятувальники зачитали слова Шевченка у річницю його народження: патріотичне відео
Пройшов час, і виявилося: Шевченку є що сказати своєму народові, а Пушкіну – нема чого. Нема, скільки не шукай.
А у інших?
От Анна Ахматова.
"Мне Голос был, он звал утешно/Он говорил: иди сюда/ Оставь свой край, глухой и грешный/Оставь Россию навсегда./Я кровь от рук твоих отмою/ Из сердца выйму ложный стыд/ Я новым именем покрою/ Боль поражений и обид./ Но равнодушно и спокойно/Руками я замкнула слух/ Чтоб этой речью недостойной/ не осквернился скорбный дух".
Так, потужна поезія. Але зараз треба дивитися на неї під кутом сьогодення, а не Громадянської війни столітньої давності, коли були написані ці рядки. І тоді добре видно: Ахматовій було, що сказати собі, а не своїм – це основне.
Там, у вічно пихатій Москві, зараз, безперечно, є ті, хто біжить у бомбосховище свого "скорбного духа".
Не гірші люди, до речі. Тож подивимося збоку, що їм той дух скаже і як вони його почують. ... А українцям то уже байдуже. В Українців є Тарас.
Росія перевершила Іран за кількістю накладених на неї санкцій – дивіться відео:
Оперативна інформація рятує життя. Читайте наш телеграм, там ми зараз найшвидші. Цілодобово!