На цих великих просторах мешкають майже 3 мільйони людей. Першовідкривачі острова - іспанські та португальські мореплавці. Було це ще на початку XVI століття. У Папуа - більше тисячі племен і стільки ж різних мов. Через гірську місцевість папуасько-меланезійські племена ізольовані. Крім того, тут немає технічних засобів, які б сприяли пересуванню та культурному обміну між племенами.
Серед племен Папуа - асмати. Вони себе ще називають лісовим народом. Асмати ведуть напівкочовий спосіб життя - в основному селяться біля річок. Риболовля та полювання - основні заняття та спосіб заробітку майже всіх аборигенів на Папуа. Ритуальні танці та малюнки - тут присутні й донині, однак тепер це передусім - видовище для гостей. Колись між асматами постійно точилися міжусобиці і тут практикували канібалізм. Жорстокі часи давно минули, але для туристів аборигени охоче відтворять бої своїх предків.
Чим ближче ви будете знайомитися з місцевістю, тим більше вам здаватиметься, що подорожуєте в часі. Місцеві мешканці переміщаються лише на човнах, довжина кожного - щонайменше 10 метрів. Їх виготовляють із велетенського мангрового дерева. Річка - це єдиний шлях просування вглиб цієї мальовничої місцевості, де тропічні ліси межують з горами та морським узбережжям. До речі, асмати - ще й чудові ремісники. Вони можуть змайструвати майже все, що їм потрібно - від човна до дерев’яного будинку. Різьбярством асмати займаються ще з прадавніх часів і передають свої знання з покоління у покоління.
І наостанок порада: якщо ви відвідаєте Папуа, неодмінно придбайте у асматів їхню чудову скульптуру з мангрового дерева. Це до слова, чи не єдина річ, яку аборигени можуть продати іноземцям.