Українські удари по російських нафтопереробних заводах стали одним зі способів послабити забезпечення армії окупантів пальним. Однак останніми днями нових атак по великих НПЗ не спостерігається, хоча Росія продовжує обстрілювати українську енергетичну інфраструктуру.

Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор, військовий експерт Роман Світан в ефірі 24 Каналу пояснив, чим така перерва може загрожувати Україні. Він також проаналізував обмеження Starlink, зміни на ключових напрямках фронту та можливості українських дронів у боротьбі з російською авіацією.

У ніч на 14 жовтня знову повідомляли про вибухи в Ростовській області, поблизу Новошахтинського нафтопереробного заводу. На розташованому поруч нафтовому терміналі, який уже зазнавав ударів, загорілися нові резервуари. Проте безпосередньо по великих російських НПЗ, як звернув увагу Світан, нових атак не було з 10 жовтня.

Така перерва викликає запитання, адже російські війська не припиняють атакувати українські теплоелектроцентралі, газову інфраструктуру та інші енергетичні об'єкти. Водночас у публічному просторі не було повідомлень про домовленості, які передбачали б припинення українських ударів по російській нафтопереробці.

Зупинили удари по нафтопереробних заводах, а по нас летить, як летіло. Більше скажу, більше летить. І конкретно по теплоелектроцентралях, по газоперекачувальній інфраструктурі, тобто по енергооб'єктах. Тут навіть ніхто питання не порушував про зупинку ударів по російській нафтянці. Принаймні в інформаційному просторі цього не було,
– наголосив Світан.

Військовий експерт припустив, що причиною паузи може бути прагнення українського керівництва уникнути конфлікту з Дональдом Трампом через його домовленості щодо російського дизельного пального. Однак чи існує відповідний наказ і хто міг його віддати, йому невідомо.

Серед можливих мотивів американського президента він назвав бізнесові інтереси, пов'язані з російськими нафтовими компаніями. Зокрема, Світан висловив припущення про потенційну зацікавленість Трампа в активах "Лукойлу", але визнав, що не знає деталей можливих переговорів та угод.

Найбільшу небезпеку військовий експерт вбачає в тому, що пошкоджені російські підприємства можуть поступово відновити виробництво. За його приблизною оцінкою, у Росії працювали понад 30 великих НПЗ: близько десяти були виведені з ладу, ще стільки ж ремонтували, а решта продовжували випускати пальне.

Навіть тиждень без нових уражень може дозволити частині заводів просунутися у відновленні потужностей. Світан сумнівається, що додатковий дизель Росія спрямовуватиме передусім до Сполучених Штатів, де й без того достатньо власного пального.

Якщо зараз тиждень не битимемо, то й та десятка, яка стоїть, теж почне ремонтуватися. Та десятка, яка ремонтується, запуститься у виробництво. Дизель куди піде? Ви думаєте, на американський ринок? Його там достатньо, він там нікому не потрібен. Він піде в російську армію, цей дизель,
– пояснив військовий експерт.

На американський ринок також можуть надходити додаткові обсяги канадського дизеля, які Світан оцінив приблизно в мільйон барелів на добу. Тому відновлення російського виробництва він пов'язує насамперед із ризиком поліпшення паливного забезпечення окупаційних військ.

Через це найбільше запитань військовий експерт має до командування, яке відповідає за проведення бойових операцій. Він вважає за необхідне пояснити причини припинення атак по великих НПЗ, адже удари по нафтопереробці називає одним із головних механізмів послаблення російської армії.

Ще однією проблемою стали повідомлення про зміни в роботі супутникового інтернету Starlink. Радник із питань безпілотних систем Сергій Бескрестнов повідомив про обмеження окремих пакетів зв'язку SpaceX, а Сергій Стерненко звернув увагу на відключення терміналів під час руху безпілотників на високій швидкості.

Спочатку йшлося про швидкість приблизно 160 миль на годину, за якої українські дрони почали втрачати зв'язок. Згодом з'явилися повідомлення про проблеми й на швидкостях 60 – 70 миль на годину. Для безпілотних систем, які використовують Starlink під час виконання бойових завдань, такі обмеження можуть стати серйозною перешкодою.

Світан нагадав, що українські військові проводили операції ще до появи супутникового інтернету від SpaceX. Однак за нинішніх обставин деякі завдання, особливо наступальні, доведеться переглянути, якщо їхнє виконання залежить від стабільного зв'язку.

Нам зараз треба просто протриматися хоча б кілька тижнів. Це дуже важко, це дуже складно, але потрібно. Якісь моменти, пов'язані, наприклад, із наступальними операціями, в яких бере участь Маск, просто припинити, розуміючи, що вони будуть зриватися,
– зазначив Світан.

Можливі зміни у співпраці з американськими технологічними компаніями експерт пов'язує з майбутніми виборами до Конгресу США. Він розраховує, що після голосування політична ситуація може змінитися, а американські законодавці отримають більше можливостей впливати на рішення адміністрації Трампа.

На його переконання, Ілон Маск також змушений враховувати позицію американської влади, оскільки діяльність його компаній залежить від відносин із державними структурами. Тому Світан не виключає відновлення повноцінної співпраці, якщо після виборів зміниться політичний баланс у Вашингтоні.

Не менш гострим залишається питання своєчасного попередження про балістичні атаки. Після ударів по Києву виникла дискусія щодо затримок сигналів повітряної тривоги, а речник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснював, що під час однієї з атак попередження не було, тоді як під час наступної воно надходило.

Світан звернув увагу, що мешканці міст поблизу лінії фронту давно живуть в умовах обмеженого часу для реагування на ракетну небезпеку. Ситуацію в Києві він порівняв із труднощами, з якими постійно стикаються Харків, Дніпро та Херсон.

Ми п'ятий рік в інших містах живемо в такому ж режимі, без Patriot, без реального прикриття. У нас тільки Київ був прикритий. Зараз просто Київ стає на рівень Харкова, Дніпра, Херсона. Нічого в цьому сенсі незвичайного, принаймні, немає. Треба просто пристосуватися до цих питань,
– сказав військовий експерт.

Водночас Світан не навів підтверджень того, що проблеми з оповіщенням були спричинені навмисним обмеженням американських розвідданих. Він припустив, що труднощі з передаванням інформації можуть зберігатися певний час, доки не зміниться політична ситуація у США.

Важливу роль у подальшій підтримці України військовий експерт відводить Конгресу. Особливо дієвими можуть бути механізми впливу на адміністрацію під час ухвалення американського бюджету на наступний рік, коли законодавці матимуть можливість порушувати питання військової та технологічної співпраці з Україною.

Українські військові продовжують контратакувальні дії на півночі Донеччини, де російське командування раніше розраховувало створити загрозу оточення Слов'янсько-Краматорської агломерації. Командувач Третього армійського корпусу Андрій Білецький та аналітичний проєкт DeepState повідомили про зміни лінії фронту, зокрема в районі Зеленої Долини та Колодязів.

Йдеться майже про 100 квадратних кілометрів території, на якій українські війська досягли успіхів. Світан позитивно оцінив дії Третього армійського корпусу, який скорочує російський виступ на північ від Лимана та поступово вирівнює лінію бойового зіткнення.

Зменшення протяжності фронту дозволяє українським військам зосередити більше сил на коротшій ділянці оборони. Це створює сприятливіші умови для стримування російських атак і можливого подальшого просування.

Вирівнюють фронт. Правильно роблять. По-перше, зрізання такого виступу зменшує ширину фронту, напевно, майже вдвічі. А якщо зменшується ширина фронту, то щільність наших військ зростає, і в принципі є можливість видавити росіян за Чорний Жеребець,
– пояснив Світан.

Подальші дії залежатимуть від співвідношення сил та особливостей місцевості. Наступним природним рубежем після Чорного Жеребця є річка Красна, але поспішне просування в її напрямку може створити додаткові ризики для українських підрозділів.

Хоча Чорний Жеребець є невеликою річкою, загати й озера на окремих ділянках ускладнюють пересування військ. Тому важливо не лише просунутися вперед, а й обрати позиції, на яких можна буде стримувати можливі контратаки російських резервів.

Найдоцільнішим варіантом на нинішньому етапі Світан вважає закріплення на вигідному рубежі та підготовку оборонних позицій. Водночас він наголосив, що це його власне бачення ситуації, яке ґрунтується на географії місцевості, а не на інформації про плани українського командування.

Оптимальний варіант на цьому етапі – вийти на Чорний Жеребець, закріпитися, створити фортифікаційні споруди й зустріти основний наступальний потенціал російських резервів на кращих позиціях. Найімовірніше, так і буде. Це логіка процесу, це не інсайд, а просто спроба прочитати поле бою,
– наголосив військовий експерт.

Складнощі виникають у росіян і на Оскільському напрямку. Українські підрозділи, зокрема "Хартія", тиснуть на окупантів, які намагаються втриматися на правому березі річки. Для російських сил відхід за Оскіл міг би означати повернення на вигідніший оборонний рубіж.

Світан не виключає, що до кінця року або завершення нинішньої військової кампанії Сили оборони зможуть утримувати правий берег Осколу та вийти на правий берег Чорного Жеребця. Такий розвиток подій може позбавити Росію можливості найближчим часом реалізувати попередній задум оточення Слов'янська та Краматорська.

Це практично нівелює стратегічну перспективу оточення Слов'янська і Краматорська найближчим часом. Ось чим зайнялася "трійка". Чому це дуже важливо? З одного боку, начебто тактичні дії, але вони призводять до серйозних стратегічних прорахунків російського штабу,
– пояснив Світан.

Російський план наступу значною мірою залежав від можливості перерізати сполучення Слов'янська з Ізюмом. Подальші дії окупантів на південь і південний захід від агломерації будувалися з урахуванням цього задуму, але українські контрудари змушують російське командування переглядати свої плани.

Одним із можливих варіантів для окупантів залишається наступ у напрямку Слов'янська з боку Бахмута та Костянтинівки. Однак українські військові вже мають на цих ділянках підготовлені оборонні позиції, які можуть суттєво ускладнити фронтальні атаки.

Важливою залишається й ситуація поблизу Добропілля, де українські сили перешкоджають російському просуванню до Краматорська та Дружківки. Між Добропіллям і Костянтинівкою діють підрозділи "Азову", розташування яких Світан оцінив як вигідне з погляду оборони та стримування російського наступу.

Через це окупанти можуть опинитися перед необхідністю просуватися між українськими угрупованнями, ризикуючи потрапити під удари з флангів. Військовий експерт порівняв таку ситуацію з проблемами, які росіяни вже мали в районі Святогірська під час спроб оточити Лиман.

Попри українські успіхи, загроза подальших атак зберігається. Російське командування, як прогнозує Світан, продовжить використовувати наявну техніку та особовий склад, особливо якщо паливне забезпечення окупаційних підрозділів не зазнаватиме нових обмежень.

Вони будуть намагатися наступати, будуть гинути у великих кількостях, будуть тиснути. А тим більше, якщо ми не будемо бити по російській нафтянці, паливо в них буде. Усю техніку, яку вони вивели, кидатимуть у бій, ніхто її зберігати не буде. Якщо є паливо, якщо є кому сісти на броню, вони будуть її кидати в бій,
– попередив Світан.

На південному напрямку росіяни також стикаються з труднощами. Українські підрозділи, за оцінкою експерта, суттєво обмежили їхні можливості просуватися в напрямку Покровського на межі Дніпропетровської області.

На Запоріжжі небезпечними залишаються ділянки поблизу Гуляйполя, Оріхова та Степногірська. Однак значна відстань від основних російських баз забезпечення та робота українських безпілотних систем по логістиці можуть стримувати просування окупантів.

Найбільшу загрозу Світан вбачає в можливому прямому ударі по Слов'янсько-Краматорсько-Дружківській агломерації з півдня та південного заходу, зокрема з боку Часового Яру, Костянтинівки, Бахмута й Мирнограда. На цьому напрямку, за його оцінкою, російське командування зосередило понад 100 тисяч військових.

Особливо напруженою найближчим часом може залишатися ситуація біля Добропілля. Росіяни намагатимуться послабити українські позиції, які створюють загрозу для їхнього флангу під час можливого наступу на Костянтинівку та Дружківку.

Російська армія залежить від постачання пального, тому Світан вважає удари по нафтопереробних заводах одним із найважливіших напрямків послаблення окупантів. Водночас українські дрони можуть уражати й інші об'єкти, які забезпечують роботу російської економіки та військової інфраструктури.

Серед них нафтові термінали, об'єкти перевалки та зберігання пального. Військовий експерт згадав Новоросійськ, Приморськ і нафтоперекачувальну інфраструктуру в районі Самари, однак наголосив, що атаки на такі об'єкти не повинні замінювати системне ураження НПЗ.

Те, що виробляють нафтопереробні заводи, крім того, що йде на експорт, живить і російську армію. Армія рухається на дизелі, на паливі. Паливо – це кров для будь-якої армії. Немає палива – армія зупинилася. Тому важливо на перше місце ставити нафтопереробку, потім нафтоперевалку,
– пояснив Світан.

Ще одним важливим напрямком стали атаки на російські дата-центри. Зокрема, повідомлялося про удар по об'єкту, пов'язаному зі Сбербанком, у Саратовській області. Світан вважає, що централізація цифрових систем робить Росію вразливою до пошкодження великих центрів обробки даних.

На відміну від більш розосередженої української цифрової інфраструктури, російські інформаційні системи, як припускає експерт, значною мірою залежать від обмеженої кількості великих обчислювальних комплексів. Їхня робота може бути пов'язана з фінансовими операціями, залізничними перевезеннями, енергетикою та іншими важливими галузями.

По дата-центрах ударили – чудово. Ось це те, що потрібно було робити. Росіяни самі показали, куди треба бити, коли почали бити по наших дата-центрах. Просто вони в нас розосереджені, у нас немає такої проблеми, як у росіян. А коли ми почали по них бити, у них обвалилося практично все,
– заявив військовий експерт.

Світан припустив, що в Росії є приблизно п'ять-сім великих обчислювальних комплексів, на яких зосереджена значна частина цифрової інформації. За його оцінкою, частина цих об'єктів уже зазнала уражень, однак точні масштаби пошкоджень та наслідки для роботи пов'язаних систем залишаються невідомими.

Особливо відчутними, на його переконання, можуть бути проблеми у фінансовій сфері. Пошкодження інфраструктури, яка забезпечує доступ до електронних банківських даних, здатне тимчасово ускладнити проведення операцій та роботу фінансових сервісів.

Водночас Світан не пропонує відмовлятися від ударів по нафтопереробці на користь цифрової інфраструктури. Він вважає, що атаки на дата-центри можуть доповнювати кампанію з послаблення Росії, але саме виробництво пального безпосередньо впливає на здатність її армії вести бойові дії.

Українські безпілотні системи дедалі частіше використовують не лише проти наземної техніки, а й для ураження повітряних цілей. Під час розмови згадували успішну атаку FPV-дроном по російському гелікоптеру, яка потребувала високого рівня підготовки оператора.

Ураження гелікоптера відрізняється від атаки на наземну ціль через особливості його польоту. Робота несучого гвинта створює потужні повітряні потоки, які можуть впливати на рух невеликого безпілотника, тому оператор має добре розуміти можливості власної техніки та особливості повітряної цілі.

Складно, однозначно. Сама по собі ця машина в повітрі тримається завдяки руху лопатей. Поверхня, яку вони охоплюють, досить велика, практично не дає можливості наблизитися. Там є певна аеродинаміка руху лопатей. Дуже складно, це потребує серйозної підготовки. І ось якраз виконали це завдання,
– пояснив Світан.

Для протидії російським гелікоптерам перспективнішими можуть бути спеціалізовані дрони-перехоплювачі. Вони відрізняються від звичайних FPV-дронів своїми характеристиками та можуть бути ефективнішими під час роботи проти повітряних цілей.

Водночас гелікоптери мають різні конструкції, які впливають на особливості їхнього польоту. Тому застосування безпілотних систем проти таких цілей потребує відповідної підготовки операторів.

Для дрона-перехоплювача гелікоптер – найкраща ціль. Просто потрібно знати механізм, і в кожного гелікоптера свої особливості. У співвісних одна конструкція, з хвостовою балкою – інша. Тобто там різні механізми,
– зазначив військовий експерт.

Світан вважає, що можливості дронів-перехоплювачів не обмежуються протиповітряною обороною. Він припустив, що надалі такі системи можуть використовуватися і для протидії російській авіації на більшій відстані, зокрема із застосуванням безпілотних платформ, які забезпечуватимуть зв'язок.

Для реалізації подібних технологій необхідне стабільне передавання сигналу керування, тому доступ до супутникового інтернету залишається важливим питанням. Світан не виключає, що відповідні розробки вже тривають, а наявні безпілотні системи з часом отримають нові способи застосування.

Світан про паузу в ударах по НПЗ Росії: дивіться відео