
Чому Чернівці позбуваються вулиці Юліуса Фучика / Колаж 24 Каналу
Його тюремні записки читали школярі, а ім'ям називали вулиці далеко за межами рідної Чехії. Юліус Фучик став одним із найвідоміших мучеників комуністичної пропаганди. Тепер у Чернівцях пропонують прибрати його ім'я з міської мапи.
Що залишилося за межами радянського образу бездоганного героя – розкаже 24 Канал.
Чому в Чернівцях хочуть відмовитися від імені Фучика?
Вулицю Юліуса Фучика пропонують перейменувати на честь гетьмана Павла Скоропадського. Громадські слухання заплановані на 20 листопада 2026 року, тож остаточне рішення ще не ухвалене. Заступник голови топонімічної комісії Сергій Добржанський у коментарі Суспільному пояснив: підставою стала пропагандистська діяльність Фучика. За його словами, журналіст заперечував Голодомор та інші факти, пов'язані з українським народом.
За радянських часів у центрі уваги була інша частина біографії – участь у комуністичному антинацистському підпіллі, ув'язнення та загибель. Його посмертний культ особливо активно використовували для виховання молоді: Фучик мав уособлювати відданість партії та готовність пожертвувати собою.
Що Фучик писав про сталінський СРСР?
Фучик відвідував Радянський Союз у 1930 році та жив там у 1934 – 1936 роках. Його книжка "У країні, де завтра вже означає вчора", видана 1932 року, малювала захоплену картину радянських перетворень. Як показує дослідження історика Богуміла Меліхара, журналіст описував СРСР як простір героїчного будівництва соціалізму.
Радянському розвитку він протиставляв кризу Заходу, переконуючи читача, що майбутнє людства народжується саме за більшовицькою моделлю. Це був некритичний погляд прихильника системи, а не незалежна оцінка її досягнень і злочинів. Саме захоплення сталінським СРСР, поряд із загибеллю в нацистській в'язниці, згодом допомогло перетворити Фучика на зручну постать для комуністичного пантеону.
Як із тюремних записок створили бездоганний міф?
Антинацистська діяльність Фучика та його страта – реальні факти.
- Гестапо заарештувало його 24 квітня 1942 року.
- У празькій в'язниці Панкрац він писав записки, які таємно виносили наглядачі.
- 8 вересня 1943 року Фучика повісили в берлінській в'язниці Плетцензее.
Після війни його дружина Ґуста зібрала збережені аркуші. Вони стали основою "Репортажу із зашморгом на шиї" – книжки, яка принесла авторові посмертну славу. Однак до читачів дійшов відредагований текст.
Зокрема, вилучили пояснення Фучика про те, чому він почав давати свідчення на допитах. У повному тексті автор стверджував, що намагався спрямувати слідчих хибним шляхом і захистити інших людей.
Історія Фучика показує, як реальну загибель людини перетворили на інструмент політичного виховання. Його боротьба проти нацизму не скасовує підтримки сталінської системи. Саме ця частина біографії сьогодні стає визначальною в дискусії про те, чи має його ім'я залишатися на українських вулицях.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі