Держава за цукор: як американська фруктова корпорація повалила королеву і вкрала Гаваї

Як цукрові прибутки переплелися з боротьбою за Гаваї, а королева відповідала на поразку музикою – розкаже 24 Канал.

Чому плантаторам заважала незалежна монархія?

Наприкінці XIX століття Гаваї були окремим королівством, але дедалі більший політичний вплив мали власники цукрових плантацій. Їхній добробут залежав від американського ринку, а торговельні привілеї дозволяли продавати туди цукор без мита.

У 1890 році США скасували мита на цукор-сирець з інших країн. Для гавайських виробників це означало втрату особливої переваги перед конкурентами. Серед плантаторів посилилися розмови про приєднання островів до Сполучених Штатів.

Гавайські острови: мапа

Економічні інтереси стали одним із рушіїв політичної змови. Ліліуокалані, яка посіла престол у 1891 році, прагнула повернути повноваження монархії та права корінним гавайцям. Їх обмежила нав'язана її братові "Конституція багнетів" 1887 року. Намір королеви змінити цей порядок загострив конфлікт із впливовими землевласниками.

Як власний палац став для королеви в’язницею?

Противники Ліліуокалані створили "Комітет безпеки". У січні 1893 року вони повалили монархію за підтримки американського дипломатичного представника та на тлі висадки американських військових у Гонолулу.

Королева поступилася владою, прагнучи уникнути кровопролиття. Тимчасовий уряд очолив Сенфорд Доул, який згодом став президентом проголошеної 1894 року Республіки Гаваї. Ув'язнення настало через два роки після перевороту.

Після невдалого повстання прихильників монархії в 1895 році Ліліуокалані заарештували. Військовий трибунал судив її у тронній залі власного палацу. Вирок передбачав п'ять років каторжного ув'язнення, але його пом'якшили. Майже 8 місяців колишня правителька провела під вартою в кімнаті на верхньому поверсі палацу Іолані. Її також змусили відмовитися від подальших претензій на престол.

/
Королева поступилася владою / Фото Вікіпедія

Як музика стала її способом спротиву?

Ліліуокалані була композиторкою задовго до втрати корони. Після перевороту творчість допомагала їй зберігати зв'язок зі своїм народом: пісні, які вдавалося передавати з-під арешту, друкували гавайські газети. Найвідомішу композицію Aloha 'Oe вона написала ще 1878 року, а під час ув'язнення працювала над її нотним записом.

Пісня про прощання стала популярним національним твором. На тлі втрати державності її ніжність набула особливо болісного звучання. Королева продовжувала й політичну боротьбу:

• виступала проти анексії,
• зверталася до американських посадовців,
• виклала власну версію подій у книжці "Історія Гаваїв від їхньої королеви".

Гавайці також збирали підписи проти приєднання – петиція 1897 року містила понад 21 тисячу підписів. Однак у 1898 році США анексували острови.

До чого тут ананасова імперія Dole?

Знайоме прізвище пов'язує цю історію з майбутнім фруктовим бізнесом, але компанія Джеймса Доула виникла пізніше. Він прибув на Гаваї у 1899 році, а Hawaiian Pineapple Company заснував 1901-го – через 8 років після повалення королеви. Сенфорд Доул був його родичем, а не засновником цієї компанії.

Ананасовий бізнес розвивався вже на островах, які втратили незалежність. Його історія стала наступним розділом перетворення Гаваїв на великий плантаційний центр. Ліліуокалані не повернула престолу. Але й гавайська культура не зникла разом із монархією: її пісні, спогади та документи спротиву зберегли голос людей, які не погодилися обміняти свою державу на чужі прибутки.