Про що мовиться? Велика перемога України. Велика перемога митців з України. Перший в історії повноцінно український "Оскар" за документальне кіно "20 днів в Маріуполі". Але і тут зрада.

Читайте також Окупанти обрали місто, яке намагатимуться захопити після виборів Путіна

Справа не в зраді, а в грошах

Disney, коли робив скорочену версію, не додав в неї частину, де була українська перемога. Чи це приємно? Ні, не приємно. Для нас це дуже неприємно. Чи це зрада на замовлення російських агентів в Голлівуді, які протягнули свою кістляву руку до церемонії нагородження" Оскар"? Звісно, що ні.

Чому це сталося? Бо гроші. І не російські гроші. Disney – це комерційна організація. Яка має заробляти гроші. Вона робить комерційний продукт. Тобто нарізає те, що на думку компанії, буде краще продаватись. Документальне кіно, природно, першим йде під ніж.

Згадайте свою увагу до статуеток "Оскара" раніше: 5 років тому, 10 років, 15 років тому. Чи когось з вас цікавило, хто отримав "Оскар" за документальне кіно? Чи ви думали над тим, що там представили режисери з Сирії та Ірану? Якщо ви не професіонал в цьому напрямку, то вас ніколи не цікавило, хто там отримав "Оскар" за документалки. І ви не одні такі.

Це переважна характеристика тих, хто слідкує за "Оскаром". Усім цікаво, чи отримав статуетку нарешті Леонардо Ді Капріо, чи ні. А не те, хто переміг у документалці. Документалки це взагалі не комерційний продукт, якщо, звісно, це не фільм про Бекхема, на розкрутку якого продюсери Netflix витрачають річний бюджет українського міста. Тому частина з українською перемогою і пішла під ніж.

Тут немає ідеології. Тут немає підступу. Тут є тільки бізнес. Як то кажуть: нічого особистого, тільки бізнес. Тому документальне кіно з України вирізають, а Раяна Гослінга – ні. Бо саме він дасть перегляди. Саме на нього реагує глядач. Так само як і на плаття Емми Стоун, яку багато хто називає найкращою акторкою свого покоління.

Рекомендуємо На помилках попередників не вчиться: як Папа повністю ігнорує історію

Щодо "Навального" логіка та сама

Чому тоді "Навального" не вирізали минулого року? По тій саме логіці. Навальний, як би це не було неприємно українцям, дає перегляди, дає бюджет. Він цікавий західному глядачу, його історія продається. Українцям, які планують кенселити Навального у світі, треба це запам'ятати. Бо це не спрацює. Загалом історія Росії краще продається, ніж історія України, через те, що її розкручували століттями. Це може бути неприємно, але це – факт. Якщо ми не врахуємо цього факту, то не зможемо бути результативними.

Тому "Оскар" для нас – це вже перемога. Велика перемога. Ми змогли прорватися попри те, що не мали до цього історії успіху на Заході. Немає історії успіху українського кіно. Немає історії успіху української книги. Це перша перемога і тому вона так важлива. Применшувати її не можна. Навіть якщо творці "Оскару" роблять те, що вигідно їм, а не те, що приємно українцям.