Про це пише hromadske.
Що відомо про рішення суду?
Засідання відбулося у Печерському суді Києва 4 вересня. Прокурор просив провести засідання у закритому форматі, цю позицію підтримав і адвокат службовця.
Назару Верхолі інкримінують частину 2 статті 365 Кримінального кодексу України – перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Санкція статті передбачає від 3 до 8 років позбавлення волі, а також заборону обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років.
Рішенням суду йому було призначено особисту поруку.
Раніше у цій же справі про підозру повідомили військовослужбовцю ГУР МО Сергію Іванову. Йому інкримінують посягання на життя працівника правоохоронного органу за статтею 348 Кримінального кодексу України.
Іванову також обрали запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Нагадаємо, 2 вересня у столиці стався конфлікт зі стріляниною між представниками Головного управління розвідки та Служби безпеки України.
У СБУ пояснили, що напередодні спільно з розвідниками проводили операцію, пов’язану із запобіганням можливому замаху російських спецслужб на одного з представників російської опозиції, який приїхав до України на День Незалежності.
Спочатку українські медіа припускали, що потенційною ціллю замаху міг бути заступник командира Російського добровольчого корпусу Степан Каплунов. Його зникнення підрозділ повідомив незадовго до цього. Згодом з’явилася інша версія: за даними ЗМІ, йшлося про Ахмеда Закаєва – голову уряду Чеченської Республіки Ічкерія у вигнанні.
У СБУ заявили, що під час слідчих дій у помешканні Каплунова їхні співробітники зіткнулися зі спротивом. За інформацією спецслужби, напад здійснили представники одного з підрозділів Сил оборони України.
Для врегулювання ситуації на місце залучили бійців спецпідрозділу "Альфа". Під час протистояння вони застосували зброю, унаслідок чого кілька людей отримали поранення.
Офіс Генерального прокурора після інциденту розпочав досудове розслідування. Провадження стосується можливих погроз і посягання на життя працівника правоохоронного органу.
Пізніше СБУ заявила, що саме Степан Каплунов, за її версією, міг бути причетним до підготовки замаху на одного з російських опозиційних діячів. Сам Каплунов розповідав журналістам, що йому закидали контакти з ФСБ. Він визнавав факт таких контактів, однак стверджував, що відповідні зізнання дав під тиском.
Водночас ГУР заперечило звинувачення та заявило про інформаційну кампанію проти відомства і його бойових підрозділів. У розвідці заявили, що до поширення, на їхню думку, дезінформації можуть залучати медіа, блогерів і Telegram-канали, зокрема, за фінансову винагороду.
Наразі сторони мають різні версії щодо обставин інциденту та його причин, а остаточні висновки має встановити розслідування.