П'ять років президентства Порошенка: що змінилось

22 квітня 2019, 17:30

Президент Петро Порошенко був сильним і водночас одіозним лідером нашої держави. Його любили і ненавиділи, пишалися і проклинали. Однак ніхто не залишився байдужим. Про підсумки п'яти років правління президента Петра Порошенко – читайте у матеріалі 24 каналу.

Наш фонд уже п'ять років допомагає армії. Тому ми як ніхто бачили саме мілітарну складову його роботи, яка була важливіша за усе під час першого року його президентства.

Читайте також: Другий тур виборів Президента України-2019: як і за кого голосували в областях

Одним з наших принципів є аполітичність, вона не стосується партій, які лобіюють інтереси агресора. Ми не підтримуємо жодного політика чи політичну силу. Ми не є учасником чи асистентом у передвиборних перегонах.

Але ми можемо казати свою думку про ті чи інші політичні рішення. Ми вважаємо, що силові підрозділи не мають права ставати прибічниками політичних сил, а ми дуже близькі до силових підрозділів.

Початок політичної кар'єри

Якщо повернутись до Порошенка, то я гарно пам'ятаю його іще з часів першого Майдану. Тоді ж він був одним з ключових гравців "помаранчевого" табору. І він же був об'єктом першого справді великого корупційного скандалу в оточенні Віктора Ющенка.

До того моменту Петру Олексійовичу пророкували велику політичну кар'єру і навіть посаду прем'єра, але він втратив посаду голови Ради нацбезпеки, через звинувачення у корупції, узурпації влади та кумівстві. І його політична кар'єра стала вже значно менш стрімкою. Якщо виборці оточення Леоніда Кучми чи Віктора Януковича могли таке вибачити, то "помаранчевій" команді – ні.


Порошенко під час Помаранчевої революції

Та історія стала дуже доленосною для Петра Олексійовича. Через 14 років через аналогічні звинувачення він втратив можливість стати другим в історії України президентом, якого було переобрано.

Майбутній президент України встиг попрацювати міністром закордонних справ в уряді Юлії Тимошенко. Та міністром економрозвитку в уряді Миколи Азарова. В останньому він, зокрема, готував економічну частину угоди про асоціацію з ЄС, яку через кілька років підписав уже як президент України.

На початку Євромайдану моя подруга запитала мене, чи є у нас альтернатива Януковичу, адже Кличко, Тягнибок та Яценюк, що не сходили тоді зі сцени Майдану, мали вигляд, м'яко кажучи, непереконливий. І я сказав тоді, що є сенс придивитися до Петра Порошенка.

Перемога на президентських виборах

Уже в новій Україні, яка перебуває у стані війни він зміг виграти вибори, причому вперше з 1991 року зробив це в один тур.

Читайте також: Порошенко прокоментував результати екзит-полу

Порошенка зараз звинувачують у багатьох гріхах, але навряд чи хтось скаже що він боягуз. І не так важливо, де була потрібна його сміливість: на Банковій, коли він ліз на бульдозер; на майже 16-ти годинних перемовинах з Путіним під час Дебальцівської операції;
при поїздках на фронт, чи пізніше, коли він не побоявся програти вибори, але так і не віддати під суд своє корумповане оточення, коли його сміливість перетворилась уже на зухвалість, яку так і не зміг пробачити народ.

Перемовини у Нормандському форматі

На посаду він був обраний в травні 2014 року, його підтримали 54,7% українців. Ще до інавгурації Петро Порошенко провів перші перемовини у Нормандському форматі. Тоді, 6 червня 2014 в містечку Бенувіль у Нормандії, глави держав та урядів України, Німеччини, Франції та Росії обговорили ситуацію на Сході України.

Наступного дня Петро Порошенко приніс присягу на вірність Україні й вступив на посаду президента. Це був складний період для країни, я гарно пам'ятаю, як мої друзі у Києві читали тоді статті про те, як поводитись під час міських боїв та виживати у розбомбленому місті. Тоді усім нам хотілось прокинутись і зрозуміти, що це усе страшний сон.


Присяга Петра Порошенка

Мирного врегулювання хотіли тоді громадяни України й західні партнери, його хотіли ще слабкі й знекровлені корупцією попередніх десятиріч Збройні сили. Миру хотіли усі, окрім Росії.

Одностороннє припинення вогню на Донбасі

5 років потому усіх обурила пропозиція Зеленського перестати стріляти. Але він не буде першим. 20 червня 2014 Петро Порошенко оголосив про одностороннє припинення вогню на Донбасі. Це дасть нам лише короткий перепочинок, а західним партнерам покаже, що ми зробили усе для мирного врегулювання.

Угода про асоціацію Україна-ЄС

Через тиждень Порошенко підписав економічну частину Угоди про асоціацію Україна-ЄС, в розробці якої він брав участь іще бувши міністром економіки.

Поновлення військової операції

Через кілька днів, 1 липня, Порошенко прийняв рішення про поновлення військової операції. Контрнаступальна операція тривала близько півтора місяця, завдяки їй були звільнені дві третини територій. Під наш контроль тоді перейшли Слов'янськ, Краматорськ, Дебальцеве, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Лутугіно, Авдіївка, Георгіївка,

В серпні підрозділи Збройних сил РФ вдерлися на територію України. Ситуація загострювалась, була втрачена Савур-Могила, терористи штурмували міста та намагалися отримати контроль над трасою, що з'єднує Донецьк та Луганськ.

І коли російські війська спершу почали нас обстрілювати через кордон, а потім перейшли його великими угрупованнями, стало зрозуміло, що свою передвиборчу обіцянку про швидке закінчення війни Петро Порошенко не зможе стримати.

В Іловайській трагедії тільки за офіційними даними загинуло 366 українських військових і правоохоронців, 300 потрапили в полон, ще близько 150 вважаються зниклими безвісти.

Порошенко отримав першу справді серйозну долю критики через свої кадрові призначення. Зокрема за призначення міністром оборони Валерія Гелетея.

Мінські домовленості

Після того, як Росія продемонструвала готовність діяти, не прикриваючись, стало очевидно, що прийдеться сідати з ними за стіл перемовин. Це призвело до перших та других мінських домовленостей, які дозволили нам виграти час та втратити менше солдат, ніж ми могли.

Тут вчергове з гарного боку себе проявив впевнений та зухвалий перемовник Петро Порошенко. Він витримав багатогодинні зустрічі з прямим та сильнішим ворогом.

Чесно кажучи, складно було дорікнути президенту, який зміг за тих обставин не втратити незалежність країни і побудувати коаліцію з закордонними партнерами. І якщо ви хочете це знецінити – то можете порівняти те, чим закінчились для Росії інші війни, наприклад, війна в Грузії. Ви зрозумієте, що вона не заплатила за неї й малу долю ціни, у яку їй щороку обходиться окупація Криму та Донбасу завдяки західним санкціям.


Петро Порошенко та Володимир Путін

Безвіз та Томос

Якщо б додати сюди "безвіз" та Томос, то можна було б сміливо заносити Петра Олексійовича до числа діячів, яких після смерті малюють на банкнотах і ставлять пам’ятники за життя.

У чому звинувачують Порошенка

Але далі сталося те, що й у 2005 році. Порошенко став об'єктом чисельних корупційних звинувачень. Також його звинувачували у тому, що покриваючи корупціонерів він гальмує розвиток або намагається контролювати антикорупційні правоохоронні органи.

Додайте сюди провалену судову реформу, нерозслідувані справи Майдану та напади на активістів. Зв'язки з Медведчуком та багато іншого.

Крім того Петро Порошенко устиг нажити собі велику кількість ворогів від росіян з Коломойським, до громадянського суспільства, яке не хотіло вибачати йому брехню і лицемірство.

З переходом армії на контрактну основу і зниженням активності бойових дій, народ почав менше боятися війни й став обирати шлунком та емоцією, якою більше уже не був страх.

У передвиборчій кампанії було вилито багато бруду. 80% його летіло у Порошенка, але і його штаб на прощання наробив йому "медвежих" послуг.

В результаті Порошенко програв, упустивши свій шанс стати українським Ататюрком чи Черчілем. І лишивши відкритим питання про те, чи не є перемога його не дуже говіркого опонента насправді чимось більшим і гіршим, ніж просто перемога політика на виборах.

Те, що відбулося мені нагадало гру у "хто перший злякається", коли дві машини несуться одна на зустріч одній і програє той водій, хто першим викрутить кермо. Петро Порошенко до останнього відмовлявся здавати своє оточення, народ – до останнього не був готовий цього пробачати.

Новий президент України

Тепер на нас чекає новий президент, нові виклики й велика кількість питань, які поставила нам історія у 2014 році. Я дуже хочу помилятися, але ми з вами скоро почнемо чути відповіді. Починаючи від слів, закінчуючи призначеннями.

Радує тут те, що за останні п'ять років ми вибудували багато інститутів громадянського суспільства, які уміють протидіяти злочинним діям влади. Це добре. Вони майже гарантовано іще знадобляться.


Підтримка кандидатів по областях