Піратство, колектори та гроші на вітер: що не так із захистом авторських прав в Україні
В Україні давно існує проблема з авторськими правами. Ті закони, що існують наразі, просто не працюють і вже багато років ситуація залишається неконтрольованою. Особливо це помітно за сплатою роялті, адже ці гроші зазвичай не доходять до музикантів, зависаючи десь на руках у невідомих колекторських фірм.
Що не так з українським законодавством у сфері авторських прав та як це можна виправити – 24 канал розбирався разом із музикантами, юристами та експертами.
Цікаво Забрали інстаграм і виписали штраф: Суд в Україні захистив авторські права персонажа "ХаХаскі"
Що в Україні з авторськими правами
Нещодавно авторська спільнота, концертний, ресторанний, медіа та шоу-бізнес об'єдналися, щоб подолати кризу зі сплати роялті за використання музики. Вони говорять, що в Україні досі не вирішили проблему виплат роялті для авторів, виконавців та інших правовласників. Учасники музичної індустрії прагнуть, аби реформа авторського права відбулася. Користувачі музики готові сплачувати роялті за умови прозорих тарифів та належного контролю діяльності організацій колективного управління. А держава має гарантувати, щоб роялті законно виплачувалися через організації колективного управління (ОКУ) належним авторам та виконавцям.
Так, у грудні 2020 року була розпочата процедура акредитації організацій колективного управління (ОКУ) для збору авторських роялті, але відбувалася вона з суттєвими порушеннями та корупційними складовими. Тому акредитацію так і не завершили, адже авторська спільнота почала активно протестувати.
В Україні немає акредитованої організації, яка б займалася збором та виплатою роялті / Фото Pixabay
Як наслідок, у 2021 році залишається заблокованою законна процедура збору та виплати авторських роялті через ОКУ за використання музики. Водночас недобросовісні організації без належних повноважень продовжують збір коштів з користувачів. В результаті гроші не потрапляють до більшості українських та іноземних правовласників.
Ірина Горова, co-founder та CEO групи компаній MOZGI GROUP, продюсерка розповіла, що радіостанції, торгові мережі, ресторанний бізнес замість того, аби співпрацювати із законними організаціями колективного управління, змушені боротися з безпідставними запитами приватних компаній, які вимагають виплати за використання музики, а автори та виконавці нічого не отримують за свій продукт.
Кожен учасник індустрії має виконати свої функції – ОКУ здійснює збір і розподіл роялті, лейбли займаються просуванням і розвитком артистів, автори створюють музичний контент, користувачі платять роялті й т.д.,
– зазначила Горова.
Спільнота авторів та правовласників вважає, що Мінекономіки має організувати новий процес акредитації ОКУ на засадах прозорості, законності та об'єктивності. Також вона вимагає ухвалити законопроєкт №5572 про внесення змін до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління, утворити парламентську робочу групу і розпочати узгодження редакції нового закону "Про авторське право і суміжні права".
Чому українські музиканти не можуть отримати свої гроші
До ініціативи приєдналися близько двохсот регіональних радіостанцій, а також всі радіомережі, регіональні та державні телерадіокомпанії, найбільші організатори гастрольних подій і фестивалів, понад дві тисячі найвідоміших ресторанів і ресторанних мереж, ресторанні асоціації, українські виконавці, автори, музичні видавництва, діджеї та продюсери.
Катерина Павленко, лідерка гурту Go_A, розповіла, що досі не отримала роялті за свій виступ на Євробаченні, тоді як інші країни вже все давно виплатили.
На Євробаченні ми стояли разом з усіма артистами на сцені, і зараз вони не можуть отримати свої роялті від України. Всі країни виплатили роялті артистам, які брали участь у Євробаченні, Україна не може виплатити роялті, бо у нас просто немає організації, яка могла б це зробити. Я й сама не можу отримати свої роялті за Євробачення, за наші європейські виступи,
– уточнила Павленко.
Катерина Павленко / Фото з інстаграму go_a_band
Дмитро Сидоренко, засновник фестивалю Atlas Weekend, розповів, що зараз є багато компаній-колекторів, які намагаються вибити з них гроші та шантажують.
Фактично, зараз немає однієї акредитованої організації, яка б збирала роялті за публічне використання. Тому колектори почали нас тероризувати, вони просили у нас мільйони гривень без жодних аргументів, але вони не мають ніяких прав на це. Після того як ми відмовилися, вони почали писати нашим комерційним партнерам про те, що ми відмовляємося платити. Потім був третій наступ – вони почали публічно розповсюджувати інформацію, що ми не сплачуємо роялті,
– сказав Сидоренко і додав, що все це вони будуть вирішувати через суди.
Саме тому авторська спільнота прагне внести зміни до українського законодавства. Ми розпитали у юристів про те, що ж не так із нашими законами у сфері авторського права та як це можна виправити.
Що кажуть юристи
Каріна Фанштейн, адвокатка АО CREDENCE, зазначила, що Україна залишається однією з країн, де дуже розвинене "піратство". Це шкодить як конкретним особам, права яких порушуються, так і економіці країни в цілому, та суттєво впливає на міжнародні взаємовідносини.
Згідно з даними Спеціального звіту 301 Офісу торгового представника США, оприлюдненого у квітні 2021 року (щорічного огляду стану захисту прав інтелектуальної власності), Україна перебуває у Списку пріоритетного спостереження (Priority Watch List – перелік країн, в яких відсутні достатньо ефективні заходи захисту інтелектуальної власності), поряд з Аргентиною, Чилі, Китаєм, Індією, Індонезією та іншими.
Проте у звіті відзначені й деякі позитивні моменти, зокрема те, що Україна робить кроки для вдосконалення системи колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права.
Ця система на сьогодні ще не відповідає сучасній світовій практиці, та є недосконалою, проте все ж таки свідчить про певний прогрес. Потрібні законодавчі зміни у сфері захисту авторського права, але, крім приведення законодавства до сучасних реалій, потрібно запровадити й певну культуру використання авторських прав. На цей час більшість громадян України навіть не здогадуються, що використовуючи інформацію, фотографії та інші об'єкти авторського права, порушують чиїсь авторські права,
– наголосила Фанштейн.
Вона додала, що є якась загальна думка, якщо є доступ, автоматично це може використовуватися як завгодно. Необхідно це змінювати та проводити роботу з громадськістю. Зміна свідомості, в тому числі може стати й каталізатором законодавчих змін.
В Україні автору твору потрібно самостійно доводити, яких збитків йому завдали пірати / Фото Pixabay
Адвокат Андрій Шульгін розповів, що все ж потроху відбувається позитивна тенденція щодо захисту прав.
Наприклад, зараз захист авторських прав переважно відбувається у формі припинення незаконного використання (видалення матеріалів, обмеження у доступі тощо). Вкрай рідко, коли справи закінчуються штрафами або покаранням.Якщо ми говоримо про порушення авторських прав в інтернеті, то проблема посилюється тим, що вебсайт може бути наче й українським, проте насправді розташованим на іноземному сервері, що відсилає нас до законодавства іншої країни, адже хостер діє в межах законодавства власної держави, а не України.
Як показує практика, видалення вмісту з інтернету на підставі ДМСА-скарг є дієвим інструментом, головне – оформити правильно документи та знайти правильного адресата, який може вплинути на вміст контенту. Це може бути хостер, власник вебсайту, акаунту соціальної мережі чи онлайн-блогу,
– уточнив адвокат.
Він пояснив, що на відміну від країн Європи та розвинутих країн світу, законодавством України не передбачається швидкого та прямого механізму блокування онлайн-ресурсів, що надають доступ до піратського контенту.
Наприклад, у Німеччині на громадянина може бути накладено штраф за звантаження неліцензійного контенту. Сума може сягати 1000 євро (31,4 тисячі гривень). Водночас уряд Німеччини бореться із піратськими вебсайтами шляхом блокування їх доступу на рівні інтернет-провайдерів. Тобто, роблять так, щоб на території Німеччини ніхто не міг отримати доступ до такого ресурсу.Щодо судових процесів, то проблема полягає у доказовості суми порушення. Що є позитивним та негативним. Так, раніше стаття 52 ЗУ "Про авторські та суміжні права" передбачала розміри компенсації. Після внесення змін 2017-2018 років, фіксований розмір компенсації скасовано та визначено, що автор самостійно має доказувати суми завданих збитків.
Окремо слід згадати й про Організації колективного управління авторськими правами. Метою створення цих організації була боротьба із піратством. Втім, деякі недобросовісні організації без будь-яких ліцензійних прав займалися вимаганням грошової компенсації від ресторанів, кафе, магазинів. Такі організації також викривалися та проводилися роботи з отримання компенсацій від них. На жаль, багато артистів не знають, що такі організації діють від їх імені, збирають роялті та не виплачують власнику прав,
– підсумував Шульгін.
В Україні автор має довести, що зазнав збитків / Фото Pixabay