Після року в зоні АТО військових можуть залишити ще на півроку
Верховна Рада України ухвалила закон, відповідно до якого робоче місце і зарплата зберігатимуться за військовим протягом півтора року. Але замість того щоб заспокоїтися, деякі військовослужбовці почали перейматися.
Вони переживають, щоб цим законом їм не продовжили термін служби.
Ухвалений Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду" вносить зміни у Трудовий кодекс. Відтепер, середня заробітня плата зберігатиметься за військовим на термін фактичної мобілізації, не протягом одного року, як це було раніше, а протягом 18-ти місяців. Проте військові, які вже відслужили рік, побоюються, що це дасть право Генштабу залишити їх в зоні АТО ще на півроку.
Я був мобілізований під час третьої хвилі. Мені до дембеля залишилося кілька місяців – рік мине, як служу. Але чи ніхто не скаже мені після прийняття цього закону: "Сиди ще на фронті, і так зарплата ще півроку зберігатиметься,
– хвилюється військовослужбовець Володимир.
В умовах фактичної війни влада вирішила, що одного року служби для військових недостатньо. Тобто недостатньо для того, щоб замінювати одних військових іншими. Саме тому термін строкової служби збільшився на шість місяців. Отже, і збереження робочого місця повинне відбуватися в залежності від цих термінів.
Дивіться також: Танки і гранати. Видовищні тренування військових перед зоною АТО
Громадяни призиваються на півтора року і зарплата та робоче місце за ними зберігається такий самий період. А от ті, кого мобілізували майже рік тому, і хто з нетерпінням чекає демобілізації і повернення додому, можуть так само підпасти під новий закон.
Закон набирає чинності з моменту його оприлюднення, не швидше. Оприлюднюється він через 15 днів після підписання Президентом. Станом на сьогодні на офіційних сайтах цих змін ще немає. Але мобілізованим, у яких до набуття чинності закону ще не закінчиться термін служби, можуть продовжити ще на півроку термін перебування на військовій службі,
— пояснює юрист Мирослава Дмитришин.
Військовослужбовці, яким до демобілізації залишається кілька місяців, не до вподоби, що у них є загроза залишитися на війні ще протягом шести місяців. Адже під час проведення мобілізації, вони чітко знали, що йдуть віддавати борг державі на термін – один рік. Продовжувати чи не продовжувати службу повинні вирішувати і солтати, а не лише військове керівництво. Хоча, зважаючи на те, що переважна більшість військових прагне залишатися у зоні АТО на довший період, закон діятиме їм "на руку". Адже якщо людину мобілізували за призовом до Збройних Сил України, то за нею зберігається робоче місце, виплачується заробітна плата впродовж усього періоду мобілізації.
Читайте також: Артилеристи влаштували бунт
Дещо інша ситуація з контрактниками. Підписуючи угоду на контрактну службу, людина має можливість отримувати дві заробітні плати. Тобто, таку саму заробітну плату, яку вона отримувала, коли її мобілізували, плюс заробітну плату за контрактом у професійній армії. У випадку продовження військової служби після демобілізації за контрактом, робоче місце і посада працівника зберігатимуться. А також з бюджету компенсуватиметься середній заробіток на підприємстві, де працював солдат. Тривалість такої компенсації не може перевищувати терміну укладеного контракту.
Проте, як часто трапляється у нас в країні, наслідки усіх законів видно, коли вони починають діяти. Тоді частіше люди і згадують про свої права та про те, що вміють їх захищати.