Не десятиліття: скільки насправді треба Росії, щоб захопити Донбас і чи реально це взагалі
- Росії знадобиться щонайменше 3 літні кампанії для захоплення Слов’янсько-Краматорської агломерації, навіть якщо зосередити всю армію на цьому завданні.
- Втрата Слов’янська може відкрити Росії шлях до лівого берега Дніпра, що означатиме загрозу всьому лівобережжю України.
Росії знадобиться щонайменше 3 літні кампанії, щоб захопити Слов’янсько-Краматорську агломерацію, і то за умови, що вся армія противника буде зосереджена на цьому завданні. Водночас Путін будь-якими засобами намагається змусити Україну відійти з цього напрямку.
Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор та військовий експерт Роман Світан пояснив 24 Каналу, що втрата Слов’янська відкриє Росії шлях до лівого берега Дніпра і фактично означатиме втрату всього лівобережжя.
Дивіться також: Настав переломний момент: експерти розібрали, що змусило Путіна нервово шукати переговорів
Скільки часу Росії потрібно для захоплення Донбасу?
Видання The New York Times повідомило, що за нинішніх темпів бойових дій Росії знадобиться понад 30 років, щоб повністю захопити території Донецької та Луганської областей.
Швидкість просування росіян не можна рахувати лінійно – адже ці цифри стосуються усієї лінії фронту, яка зараз загалом заспокоїлася. Якщо ж говорити конкретно про захоплення Донбасу, то їм потрібно взяти Слов’янськ, Краматорськ, Горлівку, Костянтинівку та Добропілля – а це зовсім інший масштаб завдання,
– сказав Світан.
Третя лінія оборони Донбасу простягається від Покровська до Куп’янська – через Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку і далі вздовж водних артерій Сіверського Донця та Осколу. Це стратегічний щит, який утримує Росію від прориву в тил України. Якщо ж ця лінія впаде, то наступний природний рубіж – річка Дніпро, а це означає загрозу всьому лівобережжю.
За словами експерта, Слов’янськ – це "замковий камінь" усього південно-східного фронту, і росіяни це чудово розуміють. Але навіть якщо зосередити на цьому напрямку всю російську армію, то на захоплення піде мінімум 3 літні кампанії, а це не один рік.
Як втрата Донбасу може вплинути на всю Україну?
Світан вважає, що кожен етап – це окрема літня військова кампанія з боку ворога. Перша – захоплення лівого берега Осколу від Куп’янська до Лиману. Друга – наступ на Добропілля, щоб відрізати логістику на Слов’янськ-Краматорськ з центру країни. І лише третя – безпосередня спроба витіснити українські війська зі Слов’янська, Краматорська і Дружківки.
Для цього російській армії потрібно мінімум мільйон військових. Тому Путін намагається підкупом, корупцією, впливом Трампа – змусити Україну залишити регіон. На думку експерта, якщо це станеться, у росіян з’явиться стратегічна перспектива просування до Дніпра.
Українці та партнери розуміють, що втрата Слов’янсько-Краматорської агломерації запустить ланцюгову реакцію, і росіяни просуватимуться й далі. Тому втримати цю лінію є критично важливою задачею. Проте російське просування може ускладнити український вплив на економіку РФ.
"За 3 роки Україна може спалити російську економіку, особливо в європейській частині території, що призведе до саморозпуску РФ. За аналогією з розпадом СРСР, розпуск Росії як державного утворення спричинить розпад російської армії. Це стратегія дій Сил оборони до моменту перемоги", – підкреслив Світан.
Зверніть увагу! Президент Зеленський заявив, що 12 травня нові "далекобійні санкції" України досягли району Оренбурга, що за понад 1500 кілометрів від українського кордону. За словами глави держави, Україна раніше пропонувала припинення вогню, однак після триденної тиші Росія знову продовжила атаки. Саме тому удари по Оренбурзькому регіону стали відповіддю на дії росіян.
Що відомо про перспективи мирних переговорів?
Путін помітно змінив публічну риторику щодо українського керівництва на тлі заяв про можливу особисту зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Якщо у 2022 році він закликав українських військових "взяти владу у свої руки" та заявляв, що Росії буде легше домовитися з ними, ніж з чинною владою в Києві, то тепер Кремль використовує значно стриманіший тон.
Водночас російська влада дедалі рідше згадує попередні заяви про "нелегітимність" українського керівництва та фактично відходить від закликів до його силової зміни, натомість наголошує на дипломатичних варіантах розвитку подій.