Чи всі компанії заплатять податок

Георгій Курбанов, СЕО Svitsoft, AdSaver, нагадав, що, наприклад, що у компанії Google давно вже є юридична особа в нашій країні, яка має назву "Google Україна". Вона офіційно приймає платежі й сплачує ПДВ до бюджету.

Читайте також Facebook і Google сплачуватимуть податки в Україні: що зміниться для користувачів

Яка позиція компанії Google буде стосовно цього питання поки що невідомо. Однак, наприклад, коли у Великобританії ввели додатковий податок у 2% на електронні послуги, Google заявив, що ці витрати ляжуть на плечі місцевих маркетологів (за підрахунками, це близько 120 млн фунтів стерлінгів додаткових витрат на рік),
– каже Курбанов.

Він додав, що, наприклад, у випадку із Facebook треба прив'язувати до рекламного акаунту лише картку фізичної особи, а тому, замовляючи рекламу у Facebook через агенцію, і без додаткових 20% існує величезне податкове навантаження. Рекламодавці, сплачують з юрособи (наприклад, з ТОВ на ТОВ), потім ці гроші потрапляють на ФОП, потім на картку, і лише тільки потім з картки гроші списує Facebook.

Рівень комісійних і без того зашкалює: це 20% ПДВ, потім 5% – податок на прибуток, потім 1% за зняття готівки та ще треба врахувати комісійні агенції. Щоб офіційно запустити рекламу в Facebook, комісії доходять майже до 40%,
– каже експерт.

Споживачі можуть почати відмовлятися від послуг / Фото Pixabay

Як новий закон вплине на користувачів та на компанії

Георгій Курбанов каже, що від цього закону найбільше постраждає малий та середній бізнес, який використовує картковий розрахунок для замовлення рекламних послуг на Google та Facebook. Для них вартість залучення клієнтів подорожчає. Таким чином, ці витрати або ляжуть на плечі кінцевого споживача, або призведуть до зменшення доходів цих українських підприємців.

Значно логічніше було б замість додаткового податку провести точкову комунікацію з так званими онлайн-гігантами, і для того, щоб рекламний оборот, наприклад, того ж Facebook вийшов з тіні та готівкових взаєморозрахунків, спробувати створити умови, за яких Facebook офіційно відкриє в Україні юридичну особу, бухгалтерію, та ще й створить нові робочі місця,
– говорить Курбанов.

Руслан Садовий, керівник юридичного департаменту Senseit, вважає, що новий порядок оподаткування скоріше за все вплине на кінцевого споживача шляхом підвищення ціни на послуги, які надаються іноземними компаніями через інтернет. До того ж законом встановлений не вичерпний перелік послуг за які буде утримано ПДВ з іноземних інтернет-компаній.

Законодавець не обмежує чітким переліком послуги та товари, за які іноземна компанія має подавати спрощену звітність та буде зобов’язана сплатити ПДВ, це може спричинити плутання при трактуванні норм закону та неправильному їх застосуванню. Ймовірно, що деякі компанії відмовляться від ринку України, деякі підвищать ціни на свої послуги, а деякі скоротять перелік своїх послуг і будуть надавати лише ті, які не будуть оподатковуватись згідно з новим законом,
– каже Садовий.

Він додав, що впровадження уніфікованого оподаткування для інтернет-компаній створить єдині “правила гри” для більшості таких компаній. Але водночас це може спричинити зворотну дію, що примусить такі компанії в цілях оптимізації своїх витрат, шукати інші варіанти взаємодії зі своїми користувачами для оптимізації оподаткування.

Юрій Буділов, експерт управління стратегічним маркетингом та засновник агенції "Маркетолог#2", каже, що перш за все скоротиться кількість споживачів цих послуг. Якщо вартість продукту збільшиться на 10%, кількість користувачів може зменшитись близько до 30%. Якщо ми кажемо про те, що подорожчання у кінцевих споживачів буде на 20%, користувачі будуть обирати покинути сервіс чи пристосуватись, наприклад, обрати Megogo і Netflix, або тільки Megogo, або тільки Netflix.

Також треба розуміти ще один цікавий момент, що міжнародні сервіси/компанії, коли виставляють цінник для своїх продуктів у конкретній країні дуже часто враховують кон’юнктуру ринку, споживацькі можливості. Наприклад Netflix в Україні може відрізнятись від Netflix в США

Як варіант, сервіси можуть переглянути власні кошториси, щоб зробити продукт не настільки дорожче, наскільки зросте вартість за рахунок податків. Але для того, щоб не втратити частину аудиторії сервіси можуть зробити подорожчання трохи менше і, відповідно, споживач отримає зростання не на 20%, а на 10%. Якась частина загубиться, якась частина залишиться,
– зазначив експерт.

Що передбачає новий закон

Ключові норми закону почнуть діяти з 1 січня 2022 року. Відповідно до документа незареєстровані в Україні технологічні гіганти, які діють в інформаційному просторі України та заробляють на мережевій рекламі змушені будуть платити податок за свої послуги.

Документ передбачає, що кожен нерезидент, який протягом календарного року постачає електронні послуги фізичним особам на суму понад 1 мільйон гривень, повинен:

  • зареєструватися у Кабінеті платника податку на електронному сервісі "ПДВ для осіб нерезидентів",
  • скласти спрощену податкову декларацію,
  • сплатити ПДВ у розмірі 20%.

У випадку, якщо нерезидент не зареєструється як платник ПДВ – на нього буде накладено штраф у розмірі 100% вартості наданих послуг.

Хоча автори законопроєкту кажуть, що це жодним чином не зачепить користувачів, все ж виникає питання, чи не призведе такий закон до дорожчання вартості послуг техногігантів.