Головне питання сьогодні – не що саме сказав Гончаренко, а хто і навіщо запускає цей процес. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Чому Гончаренко заговорив про мирний план саме зараз?

Соцмережі зараз буквально лихоманить від заяв нардепа Олексія Гончаренка і суспільно-політичної реакції на них. Олексій Гончаренко – досвідчений політик. І те, що він каже, і що саме зараз він перейшов до цієї "миролюбної" риторики, не емоції і не випадковість, а виключно холодний політичний розрахунок.

Як на мене, первинним для заяв Гончаренка є саме зовнішньополітичний контекст/імпульс:

  • прагнення президента США Дональда Трампа до отримання бажаного політичного результату проміжних виборів, ціною кого/чого йому не важливо;
  • початок "політичної турбулентності" в ЄС, яка неминуче потягне за собою суспільне розчарування в "партнерах", зменшення допомоги та паузу наших євроінтеграційних прагнень, скоріш за все, уже в 2027 – 2028 роках;
  • бажання Путіна якомога швидше завершити війну, але на своїх умовах (капітуляція України).

Рішення піти в політичний ва-банк додатково підсилюється обстрілами Києва, мостів, енергетики та логістичної інфраструктури, що, безумовно, викликає підвищену тривогу в суспільстві напередодні важкої зими.

Що дає "Європейській Солідарності" виключення Гончаренка

Полюбовно-конструктивне "розлучення" Олексія Гончаренка з "Європейською Солідарністю" також абсолютно виправдане та прагматичне. Оскільки вони будуть займати діаметрально протилежні політичні ніші, хоча насправді, залишаються однодумцями та політичними партнерами. Так, ідеологічно розділеними, але політика є політика – щоб отримати більше влади, потрібно грати на різні аудиторії.

Фактично, Гончаренко остаточно виходить з тіні Порошенка і переходить зі статусу "попутника" в статус "партнера", що і для Порошенка має свою цінність напередодні нового політичного сезону.

Та й інфраструктура для швидкого розгортання політичних штабів у Гончаренка давно готова – це "Гончаренко-центри", яких уже 54 по всій країні. До речі, в ЗМІ декілька разів порушувалося питання про джерела їхнього фінансування, але якось усе "заглухло" і правових оцінок від силовиків, чесно кажучи, я так і не бачив. Цікаво, чи зацікавляться цим питанням зараз, коли навіть президент по суті відреагував на політичні заяви Гончаренка?

"Я розумію, що від цих людей точно не залежить перемовний процес, тому народ України може бути спокійним", – сказав Володимир Зеленський.

Кому вигідно стимулювати початок нового політичного сезону?

Замість висновків озвучу питання, які тривожать мене найбільше: "Чи те, що "голуби миру" розправляють свої крила, свідчить про початок політичного сезону в Україні? І хто є драйвером цього процесу із зовнішніх і внутрішніх сил?"

Адже, сказати чесно, в заявах Гончаренка мене особисто уже давно нічого не дивує і шлях від "Партії регіонів" до "армовіру" та того, що він говорить зараз – це шлях популізму, того що хочуть чути люди і на що є відповідний електоральний запит.

Популісти зараз домінують навіть у західному політичному порядку денному – хто "осідлав" думки людей, той і виграв, а державницькі позиції чи пріоритети національної безпеки, на жаль, відходять на другий план... Яскраві приклади – США (Трамп), Німеччина ("Альтернатива для Німеччини"), Франція (Марін Ле Пен)...

Що з цим усім робити? Дорослішати!

Завжди будуть ті, хто захочуть розігрувати "солодкі" електоральні карти, завжди будуть ті, хто буде намагатись за рахунок України вирішити свої політичні питання. Такий вже світ, у якому ми живемо, без ілюзій, "рожевих поні" та, тим паче, "демократичних цінностей", які нам так довго нав'язували наші "партнери", які тепер ховають голови в пісок.

Гончаренко – це просто яскравий прояв політичної тенденції, не більше і не менше. Ніякого "розколу" з Порошенком, як не було раніше, так і немає зараз. Просто пролунав другий дзвінок, і актори вийшли на авансцену, починаючи театральну виставу, до якої давно готувалися.

Прагматично. Цинічно. Без жодної ідеології. На жаль.