Помер російський письменник Едуард Лимонов – персона нон-ґрата в Україні

Про смерть Лимонова повідомили його родичі ЗМІ, пише Новая газета. Його екстерно шпиталізували через онкологічну хворобу. Лимонову було 77 років.

Про втрати В автокатастрофі під Києвом загинув ексучасник "Українських отаманів"

Біографія Лимонова

Народився у 1943 році в Дзержинську Нижньогородської області Росії в сім'ї працівника МВС і домогосподарки. У дитинстві переїхав до Харкова, де закінчив школу. У 1967-ому переїхав до Москви де почав писати оповідання. Входив до так званого літературного андерграунду Москви, друкував вірші у СРСР і за кордоном. Згодом виїхав до США.

Перебуваючи у капіталістичній країні, він почав активно її критикувати у книжках і віршах. Через це його перестали друкувати. Після розпаду СРСР у 1991 році Лимонов повернувся в Росію. Брав участь в діяльності праворадикальних партій та об'єднань Росії, вступив до партії Жиріновського ЛДПР.

Залишався на чолі партії до 1993 року, коли познайомився з правим політиком Олександром Дугіним і був проголошений лідером Національно-більшовицького фронту. Вони виступали за союз націоналістів і комуністів. Лимонов у цьому контексті відомий імперськими висловами та шовінізмом. Так, він називав поганими народами чеченців, хорватів, латишів, чехів, інгушів та словаків.

Лимонова звинувачували у терористичній діяльності і спробі силового захоплення влади в північному Казахстані. Його заарештували 1997 року за спробу купити вогнепальну зброю для встановлення влади. До справи долучали і публіцистику Лимонова, в якій він закликав до партизанської боротьби.

Зрештою, за рішенням суду звинувачення в підготовці до держперевороту були зняті, але Лимонов і деякі однопартійці були визнані винними в незаконному володінні вогнепальною зброєю. За вироком суду він отримав 4 роки ув'язнення в колонії загального режиму.

Вислови про Україну

Попри те, що деяку частину свого життя він провів в Україні, Лимонов характеризовував Україну, не добираючи висловів. Українську державність він вважав "неприродною", а націю – вигаданою.

У 1999 році згідно з постановою СБУ його було проголошено персоною нон-ґрата у зв’язку з закликами до порушення територіальної цілісності України.

На День Незалежності України 24 серпня 1999 року Лимонов разом із п'ятнадцятьма членами партії ввірвався до матроського клубу Чорноморського флоту РФ у Севастополі. Там вони закликали до перегляду статусу цього міста та передачі його Росії. У результаті за допомоги міліції блокаду клубу було знято, члени партії отримали по 15 діб адміністративного арешту. Це призвело до депортації Лимонова та проголошення його персоною нон-ґрата.

Дивіться вислови Лимонова про "криваве майбутнє" України

У червні 2003 році Лимонова було депортовано вдруге при спробі в’їхати в Україну відвідати хворого батька й заборонено приїздити аж до 2008 року.