Коли в Україні почалась війна, Володимир Жемчугов працював у Грузії. Приїхав додому в місто Хрустальний, що на Луганщині, вже на Великдень у 2014 році .
Читайте також: Я досі не можу наїстися і боюсь спілкуватися з людьми: відверте інтерв'ю з експолоненим (18+)
Він розповів, що у той час у місті було багато окупантів. Жемчугов вирішив, що прийшов час піднімати друзів на протест, аби вигнати проросійських найманців. Однак йому не вдалося це зробити.
Моїх товаришів почали знаходити вбитими. Були одні і ті ж сценарії: зв'язані за спиною руки скотчем і прострелена голова,
– розповів Герой України Володимир Жемчугов.
Тоді чоловік став партизаном та понад рік проводив спецоперації на окупованих територіях. У вересні 2015 року, Жемчугов підірвався на розтяжці під Луганським аеропортом.
"Поранений я виповз на дорогу, по якій вночі їхали російські військові і везли снаряди з Ростова на Луганськ. Вони мене підібрали, відвезли в лікарню у Луганську. Зрозуміли там, що я маю зв'язки з українською армією і так я потрапив у полон", – пояснив чоловік.
Жемчугову ампутували обидві руки і він майже повністю втратив зір. У луганській лікарні під охороною він провів 8 місяців, після цього потрапив до в'язниці.
Жемчугов з дружиною після повернення з полону / Фото: facebook.com/iryna.gerashchenko
За словами чоловіка, коли стало відомо про обмін, він до кінця не вірив у своє звільнення. Володимир Жемчугов повірив лише тоді, коли почув рідний голос дружини.
Я сказала: "Йожик, привіт". Це було кодове наше, я його так називаю. Тоді він зрозумів, що він вже на волі, вже на нашому боці,
– розповіла дружина Героя України Олена Жемчугова.
77-річна матір експолоненого також до кінця не вірила у його звільнення. Син подзвонив їй, як тільки заїхав на контрольовану територію. "Я на свободі, мама. Все, я на свободі", – сказав він тоді.
Жемчугов телефонує мамі / Фото: facebook.com/iryna.gerashchenko
Про війну Жемчугов думає реалістично – допоки Росія не збанкрутує, території Україна не поверне. Однак додав, що надії втрачати не варто.
"На окупованих територіях в Криму і на Донбасі дуже багато людей, які висловлюють інші думки, ніж бажає Росія. Вони за це страждають, їх саджають у тюрми, їх катують у Донецьку і Луганську. Таких людей все більше і більше", – зауважив Герой України.