В мене, як у багатьох, є багато претензій до роботи президента Порошенко. Повільні реформи, просування своїх на державні посади, якість роботи Мінстеця... Багато чого не зроблено, що треба і можна зробити. Буває так, як після тієї клятої закупівлі джгутів Есмарха – здається, все, розчарування у Президенті повне.
Але кожного разу Петро Олексійович робить щось таке... Долучить волонтерів до реформування МО. Підпише оборонну доктрину, де деклаюрується загроза з боку Росії та шлях у НАТО. Приїде на передову нагородити бійців та підписати дємбєль п'ятої хвилі. Подзвонить офіцеру привітати з підбитою ворожою бехою. Віддасть купу власних грошей на закупівлю чогось для армії. Підпише дуже важливий документ з поляками про співпрацю для вгамування штучного конфлікту про сумісну трагічну сторінку історії. Нагородить ельфів, яких кілька місяців назад шукали дуроломи зі штабів, щоб покарати за веселі розповіді про службу в інтернеті. Нарешті, особисто подякує людям за підтримку коментом у фейсбуці на приватній сторінці. Уявляєте особистий комент з подякою людям від когось з "папєрєдніков" на третьому році президентства? Я – ні.
Так от, Петро Олексійович робить щось таке, що ми бачимо – він залишається людиною. Такою самою як ми, може трохи хитрішою та успішнішою, з помилками та недоліками, але живою та справжньою. Це якось... дає надію.
Петре Олексійовичу, не підведіть!
Читайте також: Порошенко нанес сильнейший "удар в спину" московской патриархии