Повернути Надію: правозахисники про справу Савченко

22 березня 2016, 17:05
Читать новость на русском

Донецький суд Ростовської області визнав винною українську льотчицю і депутата Надію Савченко. Міра покарання для Савченко: 22 роки в'язниці і штраф 30 тисяч рублів. Сайт "24" запитав у експертів-правозахисників, які шанси на повернення її в Україну швидше.

Справа Савченко – політична. Про це знають усі і правозахисники, і ЗМІ, і громадськість, українська і світова. Усі, крім російських суддів. Тому адвокатам Надії Савченко важко вирішити справу тільки в юридичні площині, цього недостатньо. Доля української льотчиці зависла у просторі між дійсними юридичними нормами, перекрученим уявленням російських суддів про правосуддя і великою політикою.

Юридичний аспект

Юридичним інструментом, щоб домагатися повернення Надії в Україну після оголошення їй російського вироку, правозахисники називають Конвенцію про передачу засуджених осіб. Її підписала і Україна, і Росія.

Як пояснив у коментарі сайту "24" адвокат Володимир Лебедєв, відповідно до положень ст. 2 Конвенції особу, засуджену на території однієї сторони, може бути передано на територію іншої сторони, відповідно до положень цієї Конвенції, для відбування призначеного їй покарання.

Частина 2 статті 13 Кримінального кодексу Російської Федерації передбачає, що іноземні громадяни, які скоїли злочин поза межами Російської Федерації і перебувають на території Російської Федерації, можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності або для відбуття покарання відповідно до міжнародного договору Російської Федерації. Таким чином, існує можливість повернення в Україну відповідно до умов міжнародного договору Надії Савченко.

Головний експерт групи з прав людини Реанімаційного пакету реформ Олександра Матвійчук у коментарі сайту "24" відзначила: потрібно розуміти, що це прихований спосіб обміну. Адже конвенція стосується людей, які відбувають призначене справедливим судом покарання внаслідок ефективного розслідування, і країна, яка приймає засудженого, має визнати його вину і забезпечити можливість відбувати покарання у країні громадянства.

Зрозуміло, що у випадку сфабрикованої справи проти Надії Савченко Україна не буде визнавати її вину, і навіть думки не припускає виконати положення конвенції і посадити її за ґрати,
— уточнила експерт.

Директор Адвокатського центру Української Гельсінської спілки Борис Захаров у коментарі сайту "24" такий спосіб повернення Надії назвав казуїстикою.

Справа сфальсифікована, політична, і це правосуддям не можна назвати. Тому механізми, як це зробити (повернути Савченко в Україну – "24"), не залежить навіть від того, як буде сформульований вирок,
— уточнив правозахисник.

І цим юридичний сценарій ускладнюється, бо Україна обов’язково має погодитись на такі умови передачі засудженої, тобто – визнати її провину.

Окрім суто політичних мотивів, перешкода у тому, що згідно Конвенції серед інших є умова про те, що на таку передачу мають надати згоду як держава винесення вироку, тобто Росія, так і держава виконання вироку, тобто Україна,
— пояснив Лебедєв.

Президент України Петро Порошенко назвав процес над Надією Савченко в Росії ганебним судилищем і заявив, що Україна не визнає російського "вироку".

Україна ніколи, — ще раз наголошую, ніколи! — не визнає ані судилища Надії Савченко, ані так званого вироку

І тут у дію вступають політичні інструменти.

Політичний вирок

Борис Захаров підкреслив, що вирок Савченко написаний у Кремлі, а не судом. Тому її справа, її повернення в Україну Путін використовує в якості предмету політичного торгу. На думку, правозахисника, потрібно очікувати на дипломатичне рішення цієї справи, і дипломатичний тиск на Росію.

З такою думкою погодилася і Олександра Матвійчук. Експерт наголосила, що ситуація з Надією Савченко – поза межами прав, і для її повернення в Україну має бути винесене політичне рішення керівництвом Російської Федерації. Бо ж Росія розуміє небажання України визнавати Савченко винною. Тому повернення Надії можливе, якщо Росія на вищому політичному рівні прийме рішення використання цього правового інструменту – Конвенції, для політичних цілей обміну. Тоді РФ отримає можливість "зберегти обличчя", сказати: ми винну особу передали Україні, а що вже зробила Україна – не наша відповідальність, таким чином пояснивши своїм громадянам і суспільству ситуацію з підтримання атмосфери ненависті, яку вона створювала у справах усіх політв'язнів.

Тиснути на Росію

Санкційний та громадський тиск на РФ – головний і найефективніший інструмент, який може повернути Надію в Україну, власне, як і інших українських політв'язнів, — кажуть правозахисники.

Щоб рішення було винесене на користь її повернення, потрібен дуже сильний міжнародний тиск. Тому шанси Надії Савченко дуже залежать від нас, громадян України. Від українців, які зараз виходять на акції підтримки, влаштовують твіттер-шторми і інші види активності, від того, наскільки ми зможемо за допомогою наших міжнародних партнерів цей запит сформувати,
— пояснила Матвійчук.

Борис Захаров наголошує на більш жорсткій позиції – санкційній. На його думку, Заходу і Україні потрібно вводити санкції проти Росії, арештовувати майно, робити санкційні списки, тиснути на Росію, щоб вона припинила політичні переслідування і повернула заручників, і здійснила обмін всіх на всіх, що мало б відбутися через 5 днів після підписання мінських домовленостей рік тому.

Треба тиснути на документування злочину і переслідування злочинців, які викрали Надію Савченко і піддали її суду, складення списку цих злочинців, арешт російського майна, можливо – державного, і тих, хто у цьому санаційному списку. А я вважаю, що Путін перш за все у ньому має бути. І того ж самого треба вимагати від наших західних партнерів – Європи і Сполучених штатів Америки. Якщо у ЄС, США, Канаді і Австралії будуть складати такі санкційні списки і арештовувати майно усіх, хто причетний до цих політичних справ, тоді м’яч буде на нашому боці, а не на боці росіян, які використовують наших в’язнів сумління в якості предметів політичного торгу,
— пояснив Захаров.

Євросуд на роки

Ще один вагомий правовий механізм для повернення Надії Савченко — Європейський суд з прав людини. І звертатися до нього, вважає Захаров, потрібно обов’язково. Але ця процедура дуже довготривала.

Рано чи пізно буде виграна справа і у Європейському суді з прав людини. Але це довгий шлях. Це роки. Навіть якщо ставлять першу пріоритетність, то це розтягується на два роки. А якщо не ставиться перша пріоритетність, то справа у Європейському суді може тривати і 5-6 років,
— уточнив Захаров.

Він також пояснив, що швидко вирішується справа тільки по правилу 39 — коли людині загрожує катування, погане поводження, смерть. Тому, коли Надія Савченко оголошувала голодування, це намагались подати по 39 правилу, але оскільки рішення про голодування залежить від неї самої, це правило не було задіяне.

Український депутат Надія Савченко оголосила, що відновить сухе голодування через 10 днів, коли вступить в силу російський "вирок".

Комплексний підхід

Єдиним юридичним інструментом повернути в Україну Надію Савченко та інших політв'язнів у РФ неможливо. Правозахисники сходяться на думці, що працювати тут потрібно усім. Олександра Матвійчук нагадала, що сама Савченко придумує способи протистояти системі, в якій перебуває, і демонструє, що не система нею керує, а Надя вказує, коли їй будуть виносити вирок, буде вона жити чи ні тощо.

Тому нам, хто на волі, не можна говорити, що немає способів впливу. Ми розраховуємо на міжнародний тиск, але світ допомагає лише тим, хто бореться. І першим, хто має виступити, має бути громадськість. Тоді вже підключаються і дипломати, і політики, і міжнародні організації. Я очікую допомоги від урядів інших країн, але ми маємо розуміти, що як громадяни також несемо цю відповідальність. Маємо боротися,
— підсумувала Матвійчук.

Читайте також: Тільки живи! Слова підтримки Надії Савченко від відомих людей