Україна будує ще один місток "воєнної дипломатії" з Європою
Наприкінці жовтня ЮНЕСКО заявило про те, що воно підтвердило збитки, завдані 207 культурним об'єктам в Україні після російського вторгнення 24 лютого. За даними ж Міністерства культури та обласних адміністрацій, ця цифра щонайменше у понад два рази більша та сягає приблизно тисячі. Далі читайте в ексклюзивному блозі для сайту 24 каналу.
Культура, обпалена війною
І якщо існує така розбіжність в кількісних підрахунках пошкоджених об'єктів, то про обрахунки реальних фінансових збитків від втрат культурної інфраструктури годі й говорити. Адже подекуди пам'ятки чи твори мистецтва, які зберігалися в зруйнованих музеях, були просто безцінними.
Радимо Україна і Тайвань: як війна об'єднала далеких – близьких сусідів
На фоні цього в інформаційному просторі вкрай обережно та обмежено говорять про тему відновлення зруйнованої війною культурної спадщини. Виділені в бюджеті на 2023 рік кошти в обсязі 35 мільярдів гривень на відбудову перш за все планують витратити на об'єкти критичної та соціальної інфраструктури.Ті ж громадські ініціативи, що були запущені для збору коштів на відновлення зруйнованих російськими окупантами культурних пам'яток і об'єктів, поки не здобули суттєвого інформаційного резонансу чи буму фінансової підтримки. А тому мобілізація світової уваги довкола знищених окупантами надбань української культури та демонстрація її здатності до відтворення і відновлення сьогодні актуальні як ніколи.
Європу будитимуть красою
З цією метою днями у Києві оголосили про старт великого мистецького туру країнами Європи з красномовною назвою "UKRAINE. THE BEST". Його головна мета – розповісти світові про унікальні культурні надбання України та завдяки їм мобілізувати додатковий рівень фінансової та політичної підтримки нашої держави на шляху до перемоги і особливо повоєнної відбудови.
Для цього заплановано провести у 22-х країнах Європи виставку унікального проєкту Юрія Комелькова "Велика сімка 2.0". До її складу увійшли безцінні для сучасного мистецтва твори геніальних Тараса Шевченка, Марії Примаченко, Казимира Малевича, Олександра Архипенка, Михайла Бойчука, Георгія Нарбута і Анатолія Криволапа. Сама презентація цієї експозиції уже відбулась 3 листопада у Києві, а її головним символом став бюст Тараса Шевченка, який російські війська розстріляли в Бородянці на Київщині.
Крім того, ще одним магнітом майбутнього туру має стати створення у кожному з європейських міст серії муралів, які демонструватимуть його жителям героїчне прагнення українського народу бути вільним і нагадувати про те, що нині українці виборюють не лише власну свободу, але й стоять на сторожі захисту і безпеки всього європейського співтовариства. Символічно, але перший із серії таких стінописів за авторства художника Володимира Манжоса теж з'явився у Києві.Актуальне Як путінський "м'ясник" Суровікін перевзувся в українського агента
Відродження з руїн і попелу
Що ж стосується теми відновлення, то вона буде невід'ємною складовою туру, під час якого у кожній з країн планується організація трьох дискусійних платформ, пов'язаних з питаннями посилення волонтерської допомоги Україні, відновлення здоров'я українців та відбудови деокупованих територій, включно з відновленням їх втрачених культурних надбань, створених поколіннями.
Переконаний, це дозволить не просто додатково стимулювати регіональний вимір відбудови, а сконцентрує її фокус в тому числі й на культурі. Адже, попри всі масштабні руйнування і спроби її знищення окупантами, українська культура живе та захищає і здатна стати драйвером повоєнного відродження для всієї країни.
До теми – Росія вщент зруйнувала музей Сковороди на Харківщині: дивіться відео