Президент вже не матиме значення, або Як українці самі собі риють яму

Коли заходиш в соціальні мережі, ніби у вигрібну яму занурюєшся. Прихильники різних кандидатів просто змагаються у приниженні своїх опонентів.

Читайте також: Як Україні наздогнати економічний рівень Польщі та Німеччини

Замість обміну думка та цивілізованої дискусії – ненависть, матюки, зверхність, зневага. Все це прямо лізе, чи не з кожного навколо виборчого коментаря.

Такого плінтусного рівня дискусію необхідно негайно зупинити. Це гра з нульовою сумою. В такому загостренні пристрастей, з таким градусом ненависті між українцями вже не матиме значення чий політичний ідол переможе. Ми всі як країна точно програємо.

Кого б не підтримував кожен з нас, ми не можемо принижувати співгромадян з іншою позицією. Руйнується довіра, яка є чи не найважливішим активом будь-якої спільноти, особливо спільноти цілої країни.

Саме ця довіра і взаємоповага допомогла українцям провести вже кілька успішних революцій. Саме ця взаємодопомога і довіра конвертувалися у пожертви волонтерам, які в перші роки війни одягнули та оснастили фронт.

Українці повинні контролювати владу

Чи безвідносно прізвища майбутнього президента, його що менше треба буде контролювати? Чи, може, менше вимагати від нього реформ? Чи, можливо, не бити по руках при найменших спробах забути обіцяне? Очевидно, що ні.

Треба буде це все робити не менше, ніж ми це робимо зараз з чинним президентом, або навіть, бажано робити ще більше.

Тепер головне питання: як ми зможемо ефективно контролювати будь-якого президента, руйнуючи довіру і взаємоповагу один до одного. Ніяк не зможемо це робити, бо ключовий політичний принцип – розділяй та "властвуй" – ніхто не скасовував.

Читайте також: Улюбленець Холодницького: історія про прокурора, який завалив ТОП-справи

Слабке, не здатне до контролю власних політиків суспільство – ідеальна жертва. Як для внутрішніх корупціонерів, так і зовнішніх ворогів.