Раз на кілька років Світовий Банк проводить системне дослідження економічного розвиток України.

Читайте також: Україні треба 100 років, аби досягти економічного рівня Німеччини, — Світовий банк

Минулого тижня експерти презентували черговий огляд економіки країн. Познайомлю вас з його найцікавішими частинами.

Де ми, як країна зараз?

Згідно дослідження Світового Банку, при поточних темпах економічного зростання, ми вийдемо на рівень доходів Німеччини через сто років. Це означає, що ні покоління наших батьків, ні покоління наших дітей, ні навіть покоління нашихправнуків не житиме в заможній європейські країні. Тобто десь в той час, коли цивілізований світ буде колонізувати Марс, українці, нарешті, дозволять собі два автомобілі в родині.


А якщо взяти якусь ближчу, більш схожу на нас країну, яка так само, як і ми, не так давно вирвалася з-під Радянського ярма народів? Давайте, для прикладу, візьмемо Польщу.

При збереженні сьогоднішніх темпів економічного розвитку ми наздоженемо польський рівень доходів через півсторіччя. Ми з вами це навряд чи побачимо, а ось наші діти мають шанс провести старість на рівні сьогоднішніх поляків.


Експерти Світового Банку переконані, що без реформ темпи зростання залишаться мізерними. Якщо ці тенденції збережуться, приріст виробництва в Україні буде близьким до нуля. Розвертання тенденцій у протилежний бік – необхідна умова для економічного зростання.

Весь звіт Світового Банку пронизаний, здавалося б, очевидним твердженням. Самі по собі негативні тенденції на протилежні не зміняться. Стрімке та тривале зростання не відбувається випадково. Для нього потрібна воля політичних лідерів, які системно та наполегливо реалізують необхідні зміни. А не час від часу роблять це, прискорені, копняками від міжнародних парнтерів, журналістів чи громадських організацій.

Ось цитата зі звіту Світового Банку:

"За п'ять років після Майдану… не забезпечено ослаблення впливу глибоко вкорінених впливових груп на економіку.... Олігархи продовжують домінувати у важливих галузях економіки. Завдяки впливу зацікавлених груп зберігаються політичні розбіжності між групами, орієнтованими на реформи, та групами, що прагнуть зберегти статус-кво. Унаслідок цього економіка України зростає мляво".

Читайте також: Корупція – одна з найбільших загроз України: 4 проблеми, які має вирішити майбутній президент

Нормальною мовою це означає, що навіть після Майдану економіка цілої країни працює на вузьке коло олігархів. Останні через ручних політиків, а подекуди й напряму, протидіють невеликій кількості державників, які в інтересах усіх громадян просувають необхідні зміни.

Звідси постійні атаки, наприклад, на Національне антикорупційне бюро чи Ульяну Супрун. Звідси напади, а подекуди, й вбивства громадських активістів, розслідування, більшість з яких прокуратура Луценка навіть не намагалася розслідувати. Звідси абсурдні рішення судів, які знижують зародки успішних реформ.

Генпрокурор Юрій Луценко
Генпрокурор Юрій Луценко

Очевидно, що сили олігархів та їх політиків неспівмірно більші наших з вами. В результаті країна, а значить ми усі, залишаємося на сто років біднішими від Німеччини, і на п'ятдесят від Польщі.

В цій частині буде доречно дати ще одну дуже показову цифру зі звіту – сукупна вартість активів трьох найбагатших людей України перевищувала 6% ВВП України. Це майже вдвічі більше, ніж у Росії, та втричі більше, ніж у Польщі. Ця картина залишається незмінною останні дванадцять років.

Олігархічна, орієнтована на експорт сировини, економіка просто не може запропонувати нам достньої кількості робочих місць. Саме тому так багато українців змушені виїжджати на заробітки або й взагалі емігрувати. Будь-які спроби змінити ситуацію наштовхуються на спротив впливових груп, що сформувалися в економіці раніше.

Простіше кажучи, олігархів та їх обслуги. Власне, саме дії цих "зацікавлених груп" і підривають ефективність нашої економіки. Тобто вони стають багатшими за рахунок того, що вся країна і кожен з нас стають біднішими.

Скільки корупційних справ знищив Холодницький? Читайте про найгучніші з них у блозі "Право на гідність"

Чи знали ви, що в середньому працівник у Німеччині, наприклад, за 17 днів виробляє стільки ж, скільки український працівник може виробити за цілий рік. І це не через те, що український робітник дурніший від німця. А через низький рівень прямих інвестицій у засоби виробництва. Ось приклад: чистокровний італієць не приготує вам смачної кави навіть з найкращих в світі зерен, якщо в нього банально не має хорошої еспресо машини.

У Німеччині працівники за місяць заробляють стільки, скільки українці і за рік не можуть
У Німеччині працівники за місяць заробляють стільки, скільки українці за рік не можуть

І остання цитата експертів Світового Банку: "Одним із найважливіших чинників у залученні прямих інвестицій є наявність верховенства права та захист прав власності.” Іншими словами, поки в нас "реформовані" суди відновлюють на посаді Насірова, і забороняють працювати Супрун – Україна, а значить ми всі будемо бідними.

Під час презентації звіту був дуже показовий момент. В залі сиділо близько сто п’ятдесят банкірів, інвесторів та власників бізнесу. Їх попросили проголосувати, що потрібна зробити, щоб збільшити потік інвестицій. Голосування дало такі результати: перше – реформувати суди, друге – посилити протидію корупції, і лише третє місце було про економіку – ринок землі.

Як ви бачите, війна не є серед основних проблем для інвестицій. Продажні судді та інші корупціонери – головні вороги нашого добробуту. Але випадково змінити ці параметри економічного росту не вдасться, для цього маємо брати політиків, які впряжуться це послідовно робити.