При нагріванні стає отрутою: найвідоміші міфи про мед

8 листопада 2020, 13:24
Читать новость на русском

Якщо хтось побачить, як ви додаєте мед у чай, то готуйтеся вислухати лекцію про марнування безцінного продукту. Водночас жодна так звана настанова щодо користування медом не завжди правдива.

Завжди знайдеться людина, що додасть дьогтю у ласощі: то їй мед підозріло темний чи світлий, то неправдоподібно рідкий або зацукрився і втратив всю користь. Про найвідоміші міфи щодо меду – читайте у матеріалі програми "Обережно, міф" на 24 каналі.

Цікаво Алкоголь допомагає заснути: найпоширеніші міфи про культуру сну

МІФ 1. Мед при нагріванні стає отрутою

Доктор медичних наук Петро Капенко розповів, що при нагріванні до 60 градусів і вище – мед втрачає ферменти – надзвичайно важливу біологічну цінність. Але якщо покласти мед в гарячий чай, то він не перетворюється в отруту.

МІФ 2. Рідкий мед краще, ніж зацукрений

За словами пасічника та письменника Дмитра Ужасного, кристалізація меду є природним процесом, тобто мед не може постійно перебувати у рідкому стані. Найдовше рідким залишається майський мед, який вважають найкориснішим і найдорожчим, зазначив пасічник.

Кристалізація меду – одна із основних ознак його високої якості. Професор Петро Карпенко повідомив, що при дозріванні меду, тобто кристалізації, підвищується біологічна властивість продукту.

МІФ 3. Мед не має терміну придатності

Мед є природним консервантом, він не псується і його можна використовувати навіть після 10 років зберігання при нормальних умовах, повідомив пасічник. За його словами, мед кристалізується і залишаться у хорошому стані.

Довідка. Температура зберігання меду 20 – 25 градусів, у такому випадку термін його зберігання – один рік.

Проте, згідно з інформацією доктора медичних наук Петра Карпенка, мед може окислитися, якщо у відповідній банці буде міститися великий шар повітря. Так мед втратить свої біологічні властивості, повідомив професор.

Тож якщо ізолювати ласощі від повітря – термін придатності може сягати і 2 тисяч років. Принаймні, саме стільки протримався мед у гробниці Тутанхамона. Вчені, що дослідили вміст фараонового глечика, виявили, що він цілком безпечний для вживання. А ті, хто брав участь у відкорковуванні та мав можливість скуштувати царських ласощів, стверджують, що він навіть зберіг відмінний смак.


Мед у гробниці Тутанхамона / Фото "Raw honey from Caucasus"

МІФ 4. Підроблений мед легко викрити

Пасічник Дмитро Ужасний зазначив, що нібито є багато способів того, як виявити підроблений мед. Проте можна взяти шматок чорного хліба і розтерти по ньому каплю рідкого меду – повинен відчутися ефект дряпання. Водночас він повідомив, якщо натуральний мед втерти в шкіру, то згодом він проникне в шкіру і не буде прилипати.

Потрібно продегустувати мед – якщо відчувається гіркуватість, то це справжній продукт. Однак якщо відповідної гіркуватості немає, то це може бути мед, який отримали при згодовуванні бджолам цукрового сиропу,
– розповів професор Петро Карпенко.

МІФ 5. Не весь мед є однаково корисним

Соняшниковий мед має характерно жовтий і яскравий колір, а також такий мед дуже швидко застигає, однак його сорт вважають трохи нижчим, сказав пасічник. Професор Карпенко зазначив, що за біологічними властивостями цей мед є нижчим, його не варто порівнювати з гречаним, липовим або акацієвим.

"Найдорожчим вважають женьшеневий мед, але в Україні женьшень вирощують штучно. Водночас він позитивно впливає при захворюваннях нервової системи", – розповів доктор медичних наук.


Найдорожчим вважають женьшеневий мед / Фото Unsplash

МІФ 6. Бджола – найкращий лікар

Бджолині продукти надзвичайно корисні, однак лише як добавки, зазначив письменник Дмитро Ужасний. Водночас лікувальні властивості найбільш яскраво виражені в прополісі, його навіть використовували під час війни. Також відповідні властивості є ще і у воску, а решта продукції – має лише профілактичну дію.

За словами Петра Карпенка, в меді міститься велика кількість вітамінів та мінералів. Однак вони не можуть бути повноцінними замінниками препаратів. Як відомо, в Україні є чимало дієвих винаходів у галузі бджільництва.

Цікаво. У 1814 році Петро Прокопович з Чернігівщини винайшов рамковий вулик і відкрив школу пасічників. 700 випускників впровадили нову технологію по всій Європі, а згодом і по світу.

МІФ 7. Українці – нація бджолярів

Український мед у світі займає одну з перших ланок, він конкурує лише з аргентинським, зауважив Дмитро Ужасний. Бджільництвом та виробництвом меду займається кожен сотий українець – ми експортуємо 5% всього меду в світі, понад 75 тисяч тонн.

Ми найбільші експортери, але наші пасічники найбідніші, адже вони отримують за свою працю копійки,
– сказав пасічник Дмитро Ужасний.

Окрім цього, останні дослідження виявили, що серед бджіл є ентузіасти та песимісти. Одні охоче збирають нектар та закликають інших до найзапашніших квітів, інші ж літають менше та неохоче розповідають про свої знахідки.

МІФ 8. Вулик – це матріархальне суспільство

За словами пасічника, тільки но матка перестає виконувати свої функції у бджолиному вулику – їй влаштовують так званий імпічмент. Тоді матка бере свою найближчу свиту і летить шукати долі в інші краї.


Бджоли можуть влаштувати імпічмент матці / Фото Unsplash