Чим закінчаться протести у Грузії: політолог назвав 2 можливих сценарії

Про це 24 Каналу розповів політолог Ігор Рейтерович. За його словами, протести у Грузії мають доволі стихійний характер.

Дивіться також Тбілісі за 3 дні: як Грузія загравала з Росією і чому може отримати повномасштабну війну

Рейтерович вважає, що зараз в країні немає лідерів, які могли б очолити протестний рух. Ба більше, за словами політолога, навіть складно згадати прізвище грузинського політика, який міг би стати на чолі мітингів.

Це проблема грузинської опозиції, яка значною мірою втратила свій вплив та була відкинута на узбіччя політичного процесу,
– зауважив Рейтерович.

Він додав, що грузинські опозиціонери мали б активніше проявляти себе, причому не лише зараз, а ще задовго до протестів. Політолог вважає, що існує 2 варіанти того, як далі розгортатиметься ситуація в країні.

Мітинги могли б призвести до перевиборів

Перший варіант – протести триватимуть у мирній формі, наприклад, у вигляді облоги парламенту або певних демонстрацій.

Якщо влада не розганятиме мітингувальників силою, можливо, це дійде до того, що у Грузії відбудуться перевибори. Це був би найкращий вихід на сьогодні,
– наголосив Рейтерович.

Якби у Грузії пройти демократичні вибори під контролем міжнародних спостерігачів, це могло б допомогти врегулювати проблемні моменти, які є у грузинському суспільстві.

Ігор Рейтерович припустив, чим закінчаться протести у Грузії: дивіться відео

Найімовірніший варіант розвитку подій у Грузії

Однак є й другий варіант розвитку ситуації, який політолог вважає більш імовірним.

Мине 1 – 2 тижні або трохи більше, і ця протестна активність зійде нанівець. У такому випадку нічого кардинального у плані зміни влади та переформатування політичного поля у Грузії не відбудеться,
– сказав Рейтерович.

За його словами, грузинська влада певним чином показала слабкість, коли пішла назустріч вимогам мітингувальників. Зокрема, коли парламент Грузії відхилив законопроєкт "про іноагентів", через який і почалися протести. Однак з іншого боку, тепер керівництво країни може цим маніпулювати.

"Може бути така позиція, що, мовляв, влада виконала частину вимог. А тепер розходьтеся по домах, і давайте будемо налагоджувати спокійне життя", – припустив політолог.

"Грузинська мрія" не відмовиться від своєї політики

Політолог додав, що, найімовірніше за все, протестувальники певний час ще намагатимуться тиснути на владу.

Однак якщо не відбудеться радикальних дій, не буде провокацій чи кривавих сутичок, то протести зійдуть нанівець і партія "Грузинська мрія" збереже свою владу,
– зазначив Рейтерович.

У такому разі нинішнє керівництво країни продовжить проводити свою політику. Рейтерович зауважив, що хоча лінію грузинської влади й не можна назвати відверто проросійською, але ця політика багато у чому відповідає інтересам Москви.

Ситуація у Грузії: головне

• 7 березня у Грузії розпочалися масові мирні протести через підтримку парламентом законопроєкту про "іноагентів", ініційованого грузинською партією "Сила народу".
• Люди протестували проти законодавчих ініціатив, які копіюють російський підхід таврувати "іноагентами" тих, хто виступає проти влади.
• 9 березня на акції протесту у центрі Тбілісі демонстранти почали висувати політичні вимоги й разом з відставкою уряду вимагали проведення дострокових виборів.
• Парламент Грузії відхилив законопроєкт "про іноагентів", через який почалися протести. Реакція людей вплинула на керівництво країни, й Росія не змогла нав'язати там свої закони.