Величезна кількість проблем: чому насправді протестують європейські фермери

Про це 24 Каналу розповів економіст та виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, додавши, що головною причиною протестів є аж ніяк не є українське зерно. Політика Європейського Союзу щодо аграрного бізнесу має багато недосконалостей.

До теми За волею Кремля розсипати зерно․ Яка роль Росії у блокуванні кордону польськими фермерами

Чим незадоволені європейські фермери

"У Європі відбувається величезна кількість протестів фермерів. Адже політика Європейського союзу у цьому сенсі радше нагадує соціалізм, а не підтримку аграріїв", – зауважив Олег Пендзин.

Варто розуміти, що 70% доходів європейського фермера – це дотації, тобто єдиний спосіб хоча б підтримати видимість рентабельності для європейського аграрного бізнесу – це отримати дотації від Брюсселя. Наприклад, колись дотація була на рівні 50% бюджету Євросоюзу, зараз приблизно 27 – 26%. Звісно, їх не вистачає.

Тому зараз ми говоримо про консервацію старих проблем, консервацію аграрного бізнесу Європейського Союзу у тому вигляді, в якому він є. Говоримо про відкладення на майбутнє величезної аграрної кризи,
– наголосив економіст.

Чому аграрний бізнес у Європі не може бути прибутковим

Наприклад, середня величина фермерського господарства в ЄС становить приблизно 8 – 9 гектарів. Середня величина фермерського господарства в Україні – 84 – 85 гектари. Українські землі – це в основному чорнозем, у Польщі – піски, у Франції – суглинки.

Коли ми говоримо про аграрний бізнес, то середня заробітна плата в Україні ще менша, ніж загалом в інших галузях. В середньому це 450 доларів, тоді як в Польщі – 1700 доларів, у Франції, Німеччині – приблизно 3 тисяч євро.

Якщо порівняти всі ці речі, то зрозуміємо, що аграрний бізнес в Європі об'єктивно не може бути прибутковим. Треба врахувати, що найбільшим ворогом і поляка, і француза, і німця є не українське зерно, а їхні "зелені партії", які ініціюють додаткові обмеження для аграрного виробництва,
– підкреслив Олег Пендзин.

Наприклад, для захисту рослин не можна використовувати мінеральні добрива, пестициди, частину й так невеликих фермерських господарств взагалі не можна засіювати, щоб зберегти так зване екологічне різноманіття. Відтак очевидно, що така агросфера не буде конкурентоздатною з українською.

Тож у 2024 році, коли Європейський Союз підписував асоціацію з Україною, то вже тоді європейцям треба було починати активно реформувати свій аграрний сектор. Натомість відбулося тільки відкладання цієї проблеми на майбутнє.

Підтримка фермерів потрібна польській владі

Аграрні партії Польщі ніколи не були в опозиції, вони завжди при владі. Міністр аграрної політики, якого призначають польські аграрії, є надзвичайно впливовою людиною.

Загалом у Польщі є 3 мільйони фермерських господарств. Разом з їхніми сім'ями, родинами – це 7 – 8 мільйонів виборців із 26 – 27 мільйонів електорального поля. Відповідно ніхто не хоче ризикувати й втрачати їхню підтримку.

Приблизно така сама ситуація в Європейському Союзі. Брюссель каже, що аграрних субсидій на всіх не вистачить, проблем є величезна кількість. Тому якщо уважно подивимося на вимоги польських аграріїв, то там тільки 20% тих, що стосується українського зерна,
– підкреслив економіст.

Щобільше, міністр аграрної політики Польщі визнав, що жодної української зернини не було реалізовано в Польщі. Вся аграрна продукція прямує до Німеччини, країн Балтії та інших членів Євросоюзу. Але якщо все реалізується там, то європейські споживачі все одно не купують польського.

Всі купують українське, а поляк сидить зі своєю продукцією, яка дорожча, ніж та, що продається в магазині, її ніхто не бере, дотації він не отримав. Що тоді залишається робити? Тільки виходити й починати блокувати український кордон, тиснути на Європейський Союз,
– додав економіст.

Варто зауважити, що поляки вже хочуть блокувати польсько-німецький кордон, хоча колись Польща брала на себе зобов'язання гарантувати прозорість кордонів. Тому питань є надзвичайно багато, але українська проблематика – це лише 20% з усього цього.

Поляки можуть залишитися ні з чим

Зараз Євросоюз пішов на поступки й планує розблоковувати 137 мільярдів євро, які заблокували при попередньому уряді Польщі. Так хочуть "задобрити" фермерів. Разом з цим вже продумують альтернативні шляхи постачання, наприклад, через річку Дунай, або автомагістраль через Румунію. Відтак у перспективі поляки можуть залишитися ні з чим, адже альтернативи їхнім пунктам пропуску існують.

Ба більше, у 2023 році поляки вже блокували кордон. Тоді протести вдалося зупинити, тому що Євросоюз виділив додатково 120 мільйонів євро відшкодування збитків через нереалізацію польської аграрної продукції на європейських ринках.

Думаю, зараз знову відкуплятимуться, бо реформувати цю галузь ЄС не наважиться, не вистачить політичної волі, занадто велика кількість електорального поля європейських аграріїв,
– наголосив Пендзин.

Він додав, що зараз активно вимальовуватиметься новий трафік української аграрної продукції, яка все одно потрапить на європейський ринок. Цього ніяк не уникнути, бо вона дешевша, заробітна плата нижча, рентабельність виробництва у сенсі ґрунтів і площі – краща. Тому європейський аграрій за жодних умов не витримає конкурентної, відкритої боротьби з українським.

Лише з економічного погляду ми надто великі й потужні, до того ж не маємо тих екологічних заборон, які є в Європі. Відтак поляки можуть втратити не тільки трафік, але й величезну кількість робочих місць, працівників, адже соціальні протести всередині країни посилюються. Українці вже переїжджають з Польщі в інші держави.

Яким може бути вирішення цього конфлікту

За словами економіста, спільними домовленостями між поляками й українцями цю ситуацію навряд чи вдасться розв'язати. Наразі найбільше питань виникає до Європейського Союзу та до аграрної політики, яку він побудував.

Вони створили соціалізм, законсервували неефективне виробництво заради соціальної безпеки, соціального спокою. Проблем не вирішать доти, доки це питання не реформують, і чим довше вони тягнуть, тим важче буде це зробити,
– сказав Пендзин.

Він додав, що ніколи не можна піддаватися на шантаж, адже тоді ситуація повторюватиметься знову і знову. Це стосується не тільки поляків, але й французів, німців, італійців, іспанців. Європейський Союз як ніколи потребує реформування.

Оптимальним варіантом могло б бути перенесення аграрного виробництва ЄС в Україну. Натомість європейських аграріїв можна перекваліфікувати на створення чогось індустріально потрібного. Однак зараз на такі кроки ніхто не готовий. На думку економіста, певні питання між країнами зараз вдасться налагодити на період весняних польових робіт, але восени 2024 року протести, ймовірно, спалахнуть знову.

До цього часу Україна буде переорієнтовуватися, шукатиме нові шляхи й неодмінно їх знайде. Так чи інакше наша агропродукція потрапить в Європейський Союз, бо має там попит.

Протести польських фермерів: актуальні новини

• На україно-польському кордоні у чергах стоять понад 2 тисячі вантажівок. Упродовж 24 лютого польські протестувальники обіцяли не блокувати рух транспорту з українського пункту пропуску "Устилуг". На інших ділянках кордон за добу могло перетнути лише 50 – 100 машин. Рух гуманітарних і військових вантажів фіксується, але важко сказати, чи це відбувається безперешкодно.
• У другу річницю повномасштабного вторгнення польські фермери знову висипали з вагона українське зерно. Це сталося на залізничній станції "Дорогуськ". Загалом такі дії фіксуються вже втретє. Українська сторона назвала знищення агропродукції – спланованими диверсіями й закликала відреагувати правоохоронні органи Польщі.
• Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що польська влада перепросила за інцидент з розсипаним зерном. Людей, які це роблять, або виходять з плакатами Путіна – він назвав провокаторами. Кулеба нагадав, що сьогодні українські воїни воюють під Авдіївкою, Бахмутом, Херсоном для того, щоб зокрема поляки не бачили стрільби та смертей.