Протистояння на Грушевського: як усе відбувалося, перші жертви і непокарані злочини

Як розгорталися події на Грушевського в період з 19 по 22 січня 2014 року та обставини загибелі Нігояна, Жизневського і Вербицького – читайте в матеріалі 24 каналу.

До теми 7 річниця розгону Майдану: що змінилось від початку Революції Гідності

Передумови подій на Грушевського

19 січня у Києві на Народному Вічі зібралось кілька десятків тисяч мітингувальників. Вони висловили своє обурення ухваленням Верховною Радою "законів про диктатуру" чи "законів 16 січня". Ці закони були проголосовані з низкою порушень процедури та обмежували права людей, надавали органам державлади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.

Ручне голосування в Раді за "диктаторські закони 16 січня" / zn.ua

Ці події знаменували початок гарячої фази протистояння. Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами.

Активні дії майданівців у ті дні розпочалися з того, що на вимогу активістів назвати єдиного лідера спротиву тодішній лідер партії "Батьківщина" Арсеній Яценюк оголосив, що "Тут є лідер. Це український народ". Тоді частина людей з Майдану вирушили до будівлі Верховної Ради, щоб висловити свій протест. Дорогу їм перекрив "Беркут", який загородився автобусами та вантажівками біля входу на стадіон "Динамо" імені Валерія Лобановського. Кілька тижнів до цього проїзд також блокували силовики.

Цікаво Скільки українців готові були підтримати Майдан у 2020 році

Що відбулося 19 січня

Близько 15:00 члени "Правого сектора" спробували штурмувати кордону охорони до урядового кварталу. Підпалили автобус "Беркута", а членів спецпідрозділу закидали камінням і петардами. Беркутівці у відповідь застосували спецзасоби і водомет.

Спалені автобуси силовиків на Грушевського / Фото Мстислава Чернова

Окрім того, силовики напали на народну депутатку Лесю Оробець та поранили депутата, коменданта Майдану Андрія Парубія.

До 20:00 19 січня по медичну допомогу в Києві звернулися 24 постраждалих під час сутичок на Європейській площі та біля стадіону "Динамо". Трьох із них госпіталізували. Водночас в МВС тоді повідомили про більш ніж 70 постраждалих правоохоронців та 40 госпіталізованих працівників органів внутрішніх справ.

Тим часом Віталій Кличко разом з іншими опозиційними лідерами вирушили до Межигір'я вимагати зустрічі з президентом Віктором Януковичем. На прийом потрапив тільки Кличко. Згодом заявив, що повідомив Януковичу, "що потрібне термінове втручання, оскільки ситуація – на межі громадянської війни, і в жодному разі не треба залучати міліцію і "Беркут".

Читайте також Кийками по рожевій куртці: спогади про ніч, коли "Беркут" побив мене на Майдані

Янукович своєю чергою заявив, що готовий розпочати переговори з представниками опозиції для врегулювання ситуації. Але протестувальники вважали, що таким чином Янукович намагався затягнути час, щоб зібрати в Києві більше внутрішніх військ зі всіх областей України.

Багаття з покришок на Грушевського / Фото Amakuha

Цілу ніч проти 20 січня біля стадіону "Динамо" тривала канонада. Беркутівці з двох гранатометів вели постійний обстріл барикад снарядами зі сльозогінним газом та кидали світло-шумові гранати. Водомети силовиків постійно лили воду, перетворивши вулицю Грушевського на суцільну льодяну ковзанку.

Тим часом 300 жителів Львова зібралися у своєму місті біля будівлі частини внутрішніх військ, щоб заблокувати військових. Усе тому, що з'явилася інформація про те, що солдатів внутрішніх військ військової частини 4114 відправляють до Києва на придушення Євромайдану. Львів’яни оточили увесь квартал і цілу ніч та вранці блокували 2 військові частини.

Блокування військової частини у Львові / Фото wz.lviv.ua

Паралельно в Івано-Франківську теж до 500 активістів блокували виїзд внутрішніх військ із місцевої частини. Журналісти лише ззовні нарахували 4 автобуси, заповнених бійцями.

Що відбулося 20 січня

У Києві близько 11:00 мітингувальники почали будувати требушет – метальну машину для обстрілу камінням і коктейлями Молотова шеренг "Беркута". Проте "облоговим інженерам" забракло досвіду і пристрій запускав снаряд не далі 20 метрів.

Зіткнення тривали в ніч з 19 на 20 січня. Поранень зазнали десятки людей з обох боків. Зокрема, кілька мітингувальників отримали важкі поранення гумовими кулями.

Після того як вдало почав працювати требушет, "Беркут" кинувся у наступ та розламав метальний пристрій.

Дивіться відео протистоянь на Грушевського та роботи требушета (катапульти):

Що відбулося 21 – 22 січня

В ніч проти 21 січня тривали зіткнення. Так, силовики дещо відтіснили мітингувальників від барикад, але вже вранці активістам вдалося повернути втрачене. Силове протистояння призупинили 4 священників, які стали між протестувальниками та силовиками.

Вранці 22 січня "Беркут" раптово розпочав атаку на вулиці Грушевського, застосовуючи гумові кулі. Спецпризначенці захопили територію протестувальників аж до перехрестя з вулицею Хрещатик. Там зупинилась передня лава беркутівців. Поки вони стояли стіною на перехресті, решта на захопленій території розбирали барикади, били кийками й затримували майданівців.

До теми Тоді почалася нова епоха: як українці згадують Революцію Гідності

Проте невдовзі беркутівці під тиском майданівців повернулись на попередні позиції – за лінію спалених автобусів. Тож протестувальники пішли в контратаку.

Дивіться відео подій на Грушевського 22 січня:

Загибель Нігояна і Жизневського

Тоді поранень внаслідок атаки "Беркута" зазнали до 200 протестувальників. 22 січня один з керівників медичної служби Майдану підтвердив загибель учасника сутичок на Грушевського. Молодий хлопець отримав 4 вогнепальних поранення свинцевою картеччю. Смерть констатували приблизно о 6:00. Одне з кульових поранень хлопець отримав у шию, ще одне – в голову. Ім'я цієї людини – Сергій Нігоян, якому було всього 20 років. Хлопець був вірменином за походженням і проживав на Дніпропетровщині. На Майдані був одним з охоронців.

Читайте також За 7 років винесений лише 21 вирок у справах Майдану, – Офіс генпрокурора

Дивіться відео, як Сергій Нігоян на Майдані цитував уривок із поеми Тараса Шевченка "Кавказ":

Невдовзі після звістки про загибель Нігояна у ЗМІ з’явилась інформація про загибель ще одного майданівця. Був застрелений мисливською кулею в серце 25-річний білорус Михайло Жизневський.

Михайло Жизневський на Майдані / Фото "Радіо Свобода"

Лікарі знайшли в тілі одного із загиблих кулю від снайперської гвинтівки Драгунова калібру 7,62 міліметра, в іншого – пістолетну кулю калібром 9 міліметрів.

Пізніше того ж дня лікарі з Грушевського повідомили, що загинули 5 людей. У чотирьох із них можна було чітко визначити поранення від вогнепальної зброї.

22 січня о 10:00 попри обстріли з боку спецпризначенців, беззбройні протестувальники вийшли на нейтральну зону і спробували влаштувати переговори, які нічим не закінчилось.

За час перемир'я за кілька метрів перед основною барикадою активісти встигли звести зі снігу та автопокришок ще одну невелику барикаду.

Барикади на Грушевського з висоти пташиного польоту / Фото ТСН

Близько 11:00 кілька тисяч спецпризначенців розпочали масовий наступ і відтіснили протестувальників від вулиці Грушевського аж до Європейської площі. По обіді активісти завдали контратаки і спецпідрозділи відійшли на попередні позиції. Там також з'явився бронетранспортер.

Близько 14:00 стартувала зустріч Януковича з очільниками опозиції. За словами Кличка, зустріч завершилась безрезультатно.

Цікаво Як Янукович тікав із України в 2014 році та які події це супроводжували: версія Азарова

Далі на Грушевського було часткове затишшя. Проте вже 24 січня силове протистояння поновилося. Спровокували це міліціонери пострілами гумовими кулями. Така куля влучила в одного з активістів. У відповідь майданівці почали жбурляти каміння, петарди та коктейлі Молотова. Барикади з автомобільних шин знову запалали. Міліція ж застосувала світлошумові гранати. В МВС заперечували факт використання зброї.

Загибель Вербицького

Науковця родом зі Львова Юрія Вербицького викрали разом з активістом Ігорем Луценком 21 січня 2014 року з приміщення офтальмологічного відділення Олександрівської лікарні у Києві. Вербицький потрапив до лікарні через травму ока. Як розповів вже згодом Луценко, їх обох скрутили, побили і кинули до чорного мікроавтобуса, який на великій швидкості рушив у бік лісу.

Там нас спочатку разом допитували з елементами насилля, а потім розтягнули по різних кінцях лісу і обробляли окремо. Я лише чув, що дуже сильно пресують цього Юрія. Чому його, а не мене? Бо він виявився зі Львова, а для цих людей, за їхніми ж словами, це особлива каста ворогів,
– розповів Луценко.

Все це тривало від 40 хвилин до години. Потім чоловіків знову повантажили в автобус і кудись відвезли з мішками на голові.

Читайте також ДБР обіцяє звітувати щодо "справ Майдану" щомісяця: вже є перший документ

Луценка згодом відпустили. Щодо Вербицького, то його тіло зі слідами тортур знайшли 22 січня в околицях села Гнідин Бориспільського району Київщини.

Юрій Вербицький / Фото "Вікіпедія"

Дивіться відео: спогади про 19 січня на Майдані

Непокарані злочини

• У розстрілі учасників акцій протесту на Майдані були обвинувачені 5 колишніх співробітників "Беркута".
• У грудні 2016 року в ГПУ повідомили, що Жизневський та Нігоян були убиті кулями, які використовує лише МВС.
• У січні 2017 року в ГПУ заявили, що у розслідуванні вбивства Нігояна та Жизневського провели експертизу, яка дала підстави розглядати причетність правоохоронців.
• У 2018 році представник ГПУ пояснював, що вироків по убивцях мітингувальників немає, зокрема й через те, що правоохоронці не дають показань, а МВС не звільняє з лав поліції чи Нацгвардії працівників, підозрюваних у злочинах проти Майдану. Серед причин – непроведені експертизи, частина з яких були призначені ще у 2015 році; справи довго лежать у судах через недостатню кількість суддів тощо.

До теми Суд скасував люстрацію головного слідчого МВС часів Майдану: він знову хоче у відомство

• У лютому 2019 року тодішній глава ГПУ Юрій Луценко заявив про те, що прокуратура фактично завершила розслідування розстрілу активістів Майдану. Комісія дійшла висновку, що загибель та поранення активістів прямо пов'язані з рішеннями і діями Януковича, ексголови СБУ Олександра Якименка та його підлеглих Володимира Тоцького, Сергія Ганжі, Потієвського, Олександра Щеголєва, а також ексміністра внутрішніх справ Захарченка та його підлеглих Станіслава Шуляка, Сергія Конопляника, Миколенка, колишнього міністра оборони Павла Лебедєва і ексначальника Генштабу Володимира Замани. Частина виконавців втекли до Росії, частина – перебуває під вартою.
• 22 серпня 2020 року в ДБР заявили, що завершили розслідування вбивства Вербицького. Заарештували 2 підозрюваних, яким також інкримінують щонайменше 6 інших звинувачень. Суди тривають і нікого ще не ув’язнили.
• У справах про вбивства Нігояна та Жизневського теж наразі нікого не засудили. Тож аж після 7 років від загибелі майданівців не покарані ні замовники, ні виконавці.

Читайте також Крапка буде не скоро, – Венедіктова про справи Майдану

Хронологія подій Євромайдану / Інфографіка 24 каналу