Доведено, що тисячі солдатів КНДР проходять підготовку у Росії, аби потім взяти участь у війні проти України. Відомо, що північнокорейські військові, якими поділився Кім з Путіним, походять із елітного підрозділу – найбільш боєздатної частини армії Північної Кореї. Отже, очільник Кремля відверто начхав на думку Заходу. Тим часом США і союзники надто переймаються тим, про що думатиме російський диктатор у разі ухвалення ними рішучих кроків для допомоги Україні.

Дивіться також Україна вже скоро воюватиме з Північною Кореєю, – Зеленський різко звернувся до союзників

США занадто переймаються тим, що думає Путін

Із нищівною критикою політики США щодо війни в Україні виступив Філліпс Пейсон О’Брайен, професор стратегічних досліджень. Експерт вказав на низку проколів у тій лінії, якої намагається триматися Вашингтон стосовно Росії від початку великого вторгнення.

Починаючи з лютого 2022 року, адміністрація Байдена постійно тряслася у сумнівах. Чи варто пропонувати Україні високотехнологічне американське озброєння, таке як ракетне обладнання HIMARS, танки Abrams, ракети ATACMS, винищувачі F-16 і навіть ракети великої дальності JASSM?

А коли рішення про передачу тієї чи іншої зброї таки ухвалювали, це переважно відбувалося занадто пізно, і Україна втрачала дорогоцінний час, людей і території. Зараз США знову у роздумах: чи дозволити Україні бити вглиб Росії західною зброєю.

І ось поки партнери України вагаються, Путін користається із їх невпевненості і залучає до війни солдатів КНДР.

За словами О’Брайена, очільник Кремля зробив ставку на те, що США у відповідь знову нічого не зроблять, і не прогадав. Вашингтон із запізненням визнав присутність північнокорейців у Росії. Голова Пентагону Остін назвав "це дуже серйозною проблемою", і по тому все.

Професор зазначає, що США є найважливішим союзником України, але вони постійно затримували чи відмовляли у допомозі Києву, бо боялися, що Путін може подумати про кожен крок.

Втім насправді думки Путіна не складні. Він турбується про те, як йому виграти війну. Диктатор регулярно й швидко загострює ситуацію, коли вважає, що це дасть йому стратегічну перевагу. Він бомбив українські лікарні та об'єкти енергетики, планував диверсійні атаки на військові об’єкти в Європі, торгувався з Північною Кореєю про мільйони і мільйони снарядів тощо.

Головним фактором американських коливань є побоювання адміністрації Байдена, що якщо Захід надто допоможе Україні, Путін посилить ескалацію, застосувавши ядерну зброю в Україні. Але Путін багато разів показував, що його ядерні загрози є порожніми. Виконання їх ізолювало б його від його найважливішого союзника – Китая – і не обов’язково забезпечило б явну військову вигоду, яка допомогла б Росії перемогти українську армію.

Однак він використовуватиме будь-які інші засоби, щоб виграти війну. І Сполучені Штати, вочевидь, продовжуватимуть надміру думати — і знаходити виправдання, щоб нічого не робити.

Путін вже сумнівається в стійкості прихильників України — і він може виявитися правим, особливо якщо американські виборці повернуть Дональда Трампа, шанувальника Путіна, до Білого дому. Здається, російський диктатор має намір знекровити Україну на полі бою. Заради цього він вже приніс у жертву понад 600 тисяч своїх солдатів.

На жаль для України, її найважливіший партнер мислить не так чітко. Через майже три роки конфлікту ми досі не знаємо, чи хочуть США перемоги України, чи більше стурбовані тим, щоб Росія не розвалилася.


США мали незліченну кількість можливостей активізуватись і негайно допомогти Україні, і в кожному випадку вони хитрували та втрачали час. У якийсь момент американці повинні зрозуміти, що Путіну не цікаво, що про нього думають США. Він невпинно намагається виграти свою війну. США повинні відповісти на втручання Північної Кореї, зробивши те, що вони завжди повинні були зробити: дати Україні засоби для перемоги над російським вторгненням,
– підсумував професор.