Загрози чи виклики для сусідів: Путін оновив стратегію нацбезпеки Росії

7 липня 2021, 19:05
Читать новость на русском

В Росії визначилися зі стратегією національної безпеки. Володимир Путін підписав відповідний документ, в якому мовиться, що західні цінності – ворожі, потрібно захищати "русские срепи" і зміцнювати так звані "братні зв'язки" з українським і білоруським народами.

В Кремлі у всіх проблемах обвинувачують Захід. Начебто західні демократичні цінності насправді спрямовані на руйнування духу російського суспільства і стратегія розроблена в нетрях ради нацоборони Росії спрямована на захист цих самих духовних "скреп" від західних посягань.

Варто прочитати Загроза безпеці України та Європи: про що Зеленський говоритиме з Меркель

Відтак в Кремлі планують боротися з іноагентами, скорочуватимуть використання долара в російській економіці, російським вченим радять не співпрацювати із західними колегами, а свої зусилля направити на розвиток оборонного комплексу федерації. Незалежні російські експерти вже встигли назвати цю стратегію черговим проявом "мракобісся" російської влади.

"Читаючи її, ви потрапляєте у світ середньовічної теократії, яка захищається від зовнішніх видуманих загроз кріпосними стінами. Продає ці загрози своєму населенню і називає це єдністю народу, єдністю нації", – відзначив політолог Андрій Колесников.

Кремль лякає росіян НАТО

Кріпосні стіни будують на західних кордонах країни, туди ж стягують військові підрозділи, лякаючи росіян тим, що НАТО нібито тільки тим і займається, що готує напад на Росію. І оскільки на Заході Кремль бачить лише ворогів, то вочевидь змушений шукати підтримки в Азії.

У Кремлі вважають головним партнером Росії в Азії не Афганістан. Ставку роблять на:

  • Китай;
  • Індію.

Та навряд чи у Піднебесній готові підігрувати Москві в реалізації її національної стратегії безпеки.

Китай не сприймає Росію як велику державу, як Росія сама хотіла б себе бачити,
– сказала директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест.

Індія, яка колись намагалася вибудувати співробітництво з Росією в рамках БРІКС, тепер теж скептично ставиться до потуг Москви збудувати так звану "вісь протистояння Заходу".

"Говорити про партнерство чи навіть стратегічне партнерство в жодному разі неможливо. Тому що для Індії, звичайно, західні країни набагато вигідніші і пріоритетніші ніж Росія", – зазначила Шелест.

Що означає оновлена стратегія нацбезпеки Росії: дивіться сюжет

Зміцнення "братерських" стосунків Росії

Не останню роль в російській національній стратегії Кремль відводить мертвому СНД та бездієвій Організації договору колективної безпеки. А ще знову оголошує свій намір зміцнювати братерські стосунки з українським і білоруським народами, яких в Москві називають братніми.

Теза про те, що ми сприятимемо зближенню, співробітництву трьох братніх народів – російського, українського і білоруського – в перекладі на нормальну мову означає, що ми повинні готуватися до найгіршого,
– наголосив ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.

Це означає, що Путін не відмовиться від своїх військових провокацій на Донбасі і продовжить тиск на Україну в рамках нормандського формату, намагаючись протиснути так звані "ЛНР" і "ДНР" в офіційне поле переговорів і змусити українську владу інкорпорувати ці псевдореспубліки, щоб потім через них спробувати взяти під контроль і всю нашу країну.

"На його думку, Україна не є самостійною державою. Найголовніше відбудовувати довготривалі відносини з народом, тому що рано чи пізно, нею, мовляв, знову керуватимуть ззовні, але тільки вже з Росії", – відзначив незалежний політолог Дмитро Орєшкін.

До теми Ядерна загроза від НАТО: Путін затвердив стратегію нацбезпеки Росії

Така система управління державою не передбачає розвиток. Вже кілька років російська економіка перебуває у глибокій стагнації. Народонаселення скорочується. Напади на опозицію призвели до згортання структур розвитку цивільного суспільства.

Та в прагненні зберегти владу, продукуючи міфи про "загниваючий" Захід і високі російські духовні "срепи", російські чиновники не бачать реальних проблем і не розв'язують їх. А це з часом може призвести до розвалу держави.