Путін призначив Путіна президентом
Тобто ідея така: "Що ви говорите про наші вибори, якщо у вас самих виборів немає". Це дуже смішно.
Читайте також Хто запроваджує найефективніші санкції проти Росії
Те, що відбувається у Росії, точно не можна назвати виборами. На відміну від призначення диктатора в Росії, в Україні кожні вибори є конкурентними та демократичними. Путіна перепризначив Путін, якого до цього призначив Путін, а на самому початку обрав Єльцин як наступника. Дійство у Росії до виборів немає жодного стосунку.
Саме тому це дійство можна організовувати навіть під час війни. І показувати захмарні результати навіть у селах, де зараз перебувають російські добровольці.
Адже й до війни демократією у Росії й не пахло. Ніколи. А зараз росіяни малюють все більші й більші відсотки. Це дуже нагадує розмахування ядерною зброєю, тобто демонструє непевність, боротися з якою можна або лякаючи весь світ ядеркою, або малюючи цифри народної підтримки на рівні африканських диктаторів. Впевнені у собі лідери так себе не поводять.
Російська опозиція не справилася з єдиним завданням
Саме тому, що для українського народу такі вибори неприйнятні, в українському суспільстві існує консенсус, що вибори будуть проведені після війни. На них ніхто не зможе когось призначити. Це буде конкурентний процес, в якому без обмежень мають право брати участь усі громадяни, як на етапі голосування, так і на підготовці до виборів. Тоді в Україні зазвичай влаштовують великий демократичний "с*ач" (як і в США, Франції та інших по-справжньому демократичних країнах), який приносить розкол, що недопустимий під час війни.
Власне легітимність президента України, який був би обраний під час таких виборів була б меншою, ніж легітимність президента, що був обраний до війни та згідно з Конституцією та здоровим глуздом має продовжені повноваження. Так, це означає, що легітимність президента України набагато вища, ніж президента Росії. Хоча Путін вже перетворився на царя і не має нічого спільного з демократичними виборами.
Актуально Чому російський "імператор" радітиме недовго
Тому правильно було б говорити: "Що ви говорите про нашу диктатуру, у вас же самих диктатури немає". Тоді б ніхто не сперечався.
Може, єдине, що об'єднує цю ситуацію, це те, що відтермінування виборів в Україні до кінця війни й призначення Путіна диктатором має суспільну легітимність. Але це вже питання до російського суспільства. Навіть до ліберальної частини того суспільства, яка відмовляється визнавати, що живе в диктатурі й постійно допомагає Путіну легітимізувати Путіна, беручи участь у процесі, який Путін називає виборами.
Цього разу єдине, що від них було треба, це просто ігнорувати це дійство. Але ні, вони все одно воліли брати у цих виборах участь, підвищували явку своїми безглуздими акціями, відмовляючись визнати гірку для них правду, очевидну для всіх притомних людей неросіян.
А ще смішніше, що комусь в Україні така логіка російської пропаганди зайде. І, може, навіть декому за океаном. Але то вже не лікується.