Телеграм – ідеальний майданчик для ворога

Розберімося разом. Для початку чотири ключові факти про присутність Росії у телеграмі:

1. Телеграм – останній непідконтрольний Кремлю ресурс, на якому сидять "росіяни". Точніше, сфера, в якій немає монополіста та впливу на власників. У телеграмі представлені практично всі російські медіа. Однак свій конкретний сегмент, частка якого вимірюється двоцифровим числом, має лише медіагрупа "Патріот" Євгєнія Пригожина. Сумарно це близько 20 – 25 "воєнків" і ще до 40 різнопланових каналів. Все інше – по дрібниці та й аудиторія не унікальна, а перетинається з конкурентами.

Читайте також Що насправді зараз відбувається на фронті

2. Зміщення аудиторії в телеграм відбувається не лише у Росії. Це торкнулося, наприклад, України. Сам телеграм з фактично анонімними каналами є ідеальним майданчиком для створення каналів донесення до "ворожої" аудиторії. Тим більше, що згадана група "Патріот" спочатку мала нібито "національні" медіа в Україні, Білорусі та Казахстані.

Сумнівно, щоб у 2022 – 2023 роках Пригожин раптом дав би вказівку згорнути роботу на сусідні держави з Росії.

3. Реакція "воєнкорів" та інформаційна хвиля в телеграмі під час втечі росіян з-під Харкова не на жарт злякала Кремль. Нагадаю, що тоді було проведено навіть показові кадрові призначення.

4. З іншого боку, робота з власниками ключових телеграм-каналів дозволила надзвичайно м'яко пройти процес висвітлення втечі росіян з Херсона. Можна стверджувати, що суспільство сприйняло це (на противагу Харкову) як "норму", "військову хитрість" чи "доцільність". Це ті, що помітили, загострювали увагу на процесі. Для більшості ж втеча росіян із Херсона пройшла абсолютно непоміченою.

Як Кремль хоче свою невдачу зобразити для росіян успіхом

А тепер про доцільність такої зустрічі. Знову за пунктами.

1. Тактичні завдання. Йде перша фаза наступу України. Яка (що логічно з огляду на продавлювання підготовлених ліній оборони) супроводжується більшими, ніж в обороні, втратами та має низький (порівняно з фінальними етапами операції у Харківській та Херсонській областях) темпами.

Кремль у своїх посланнях через традиційні ЗМІ формує "образ перемоги" для літньої кампанії у вигляді одного слова "утрималися". Недаремно той же Путін порівнював процеси 2023 року в Україні з "Курською дугою". Тому є необхідність одностайності всіх інформаційних ресурсів. Простіше кажучи, яскраві розповіді про успіхи Росії в обороні.

2. Тактичні завдання на українську аудиторію. Ці завдання тісно пов'язані з тим, щоб створити картину провальних штурмів із величезними втратами для українського споживача. Тим більше, що українська сторона з форматом "абсолютної тиші" та скупого зведення вранці сама створює передумови того, що громадяни лізуть на російські ресурси і сліпо вірять тому, де просто написано "доброго вечора, ми з України" (хоча адміни можуть сидіти будь-де).

Цікаво Про що Росія розповідає в Міжнародному суді ООН та коли чекати рішення?

Типовий приклад – навіть позитивне повідомлення про взяття Благодатного не змогли оформити грамотно. То ж в результаті ЗМІ повідомили про Благодатне під Бахмутом. Втрати техніки на мінному полі пояснили на третю добу. В останньому випадку ніхто не запитував: "А де шукали інформацію громадяни попередні 72 години?".

Перспективи Росії у телеграмі

Тепер від тактики переходимо до перспективи 4 – 5 місяців. Тут Кремль також має свої завдання.

1. Формування єдиного пулу "воєнкорів", який стає підконтрольним одній з веж Кремля. Принаймні у просуванні ключових тезисів. Тут надзвичайно важливо стежитиме за фото з заходу, які рано чи пізно спливуть. Майбутній куратор буде на цих фотографіях.

2. Управління російською громадською думкою у разі невдач на фронті. Простіше кажучи, Путіну потрібні гарантії повторення медійно успішного Херсонського кейса (повторю, для Кремля інформаційна робота з висвітлення втечі з Херсона була вдалою).

Рекомендуємо Шантаж, брехня та тупість: як росіяни наважилися здійснити техногенну катастрофу

3. Гарантії дистанціювання "воєнкорів" від внутрішньої політики у Росії. Путіну необхідне збереження чинного медійного балансу, а "воєнкори" в інформаційному полі швидко стають "важковаговиками". Тому до моменту старту нового партійного проєкту поствійни для Путіна ідеальним є формат коли "воєнкорам" категорично заборонено втручатися у внутрішньоросійські політичні розборки.

4. Нехай приватний, але важливий кейс. Путіну необхідно буде визначатися, що робити з медіагрупою "Патріот" та її телеграм-активами. Залишати за Пригожиним? У разі його інтеграції до однієї з веж Кремля – цілком можна.

Однак якщо таке не передбачається, то наявність потужного медіаресурсу у людини, яка не входить до ключових груп, видається небезпечною. Крім того, на тактичному рівні Путіну необхідно, щоб Пригожин хоч на якийсь час (етап наступу України) перестав публічно принижувати Шойгу та його оточення.

5. У перспективі перед Кремлем постає питання повного контролю над телеграм-полем, аналогічного тому, що існує у сфері "старих" медіа та соціальних мереж.

На тлі цього відбулася перша зустріч із "воєнкорів". Її можна сприймати як сигнал старим пропагандистам. Бюджети телеграму менші, вплив вже можна порівняти. Отже, рано чи пізно може виникнути питання про ефективність роботи російського "телевізора".