Резолюція європейських політиків: чи реальне прийняття "плану Маршалла" для України

"Європейська народна партія" закликає європейські країни розробити довгостроковий план підтримки для України. Європейський Союз і держави-члени повинні будувати двосторонні і багатосторонні програми, що передбачають безпосередню військову, гуманітарну та економічну допомогу, просування демократичних реформ та підтримку довгострокової зовнішньої політики України, націленої на європейську та євроатлантичну інтеграцію", – такими словами починається резолюція, що її прийняла ЄНП на з’їзді в Мальті 30 березня 2017 року.

Читайте також: Розділена Європа: за і проти "безвізу" для України на дебатах у парламенті ЄС

На зібранні партії був присутній Президент України Петро Порошенко. Він мав зустріч із німецьким канцлером Анґелою Меркель. Цілком ймовірно, український гарант вплинув на прийняття резолюції "За довготривалий план підтримки України". Так чи інакше, Петро Порошенко першим повідомив українцям цю новину.

Із нетерпінням очікую на подальші кроки європейських партнерів із реалізації ідеї створення "Плану Маршалла для України" і буду готовий обговорити це питання під час наступних контактів з лідерами інституцій та держав-членів ЄС,
– резюмував Президент на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, таким чином "політична родина Європи" визнала перспективу України на членство в ЄС та НАТО.

Походження

Резолюція "За довготривалий план підтримки України" першочергово була ініціативою групи литовських політиків. Колишні прем’єр-мінстри Литви різних років Андрюс Кубілюс і Гедимінас Кіркілас, а також екс-голова литовського МЗС Пятрас Вайтєкунас давно говорять про створення "Нового європейського плану для України". Усі вони члени партії "Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи", яка є частиною транснаціонального політичного об’єднання ЄНП.

Україні потрібна допомога західних країн, яку ми називаємо "план Маршала" для України". Дуже важливо створити міжнародну коаліцію. Якщо ми не можемо пробити членство в ЄС, тоді треба пробивати "план Маршала",
– розповів він у коментарі "Укрінформу" на початку квітня.

Литовські політики, зокрема Андрюс Кубілюс, є давніми "адвокатами" України в ЄС

Петро Порошенко, повідомляючи про прийняття Резолюції ЄНП, зазначив, що документ розроблено за ініціативи литовських політиків. Серед них були Кубілюс, Кіркілас і Вайєткунас. Але документ підтримала уся партія.

Зміст

Резолюцією від 30 березня ЄНП закликає своїх членів підтримати створення широкого інвестиційного пакета – "плану Маршалла для України" (у заяві використано саме цей термін). Він має допомогти відбудові та підйому української економіки і базуватиметься на досягненнях і політичних рішеннях українського уряду. У ЄНП певні, що конкретний план допомоги Україні має зокрема "зберегти мотивацію українських громадян для проведення важких реформ".

Це твердження підсумовує резолюцію. Але вона містить і інші пункти:

– підтримка незалежності та державного суверенітету України, засудження російської агресії та збереження санкції щодо Росії до моменту повної імплементації Мінських угод;
– підтримка європейської інтеграції та реформування української держави;
– допомога Україні у виконанні Копенгагенських вимог відповідно до статті 49 Договору ЄС (їх виконання дозволяє вступити до ЄС);
– допомога внутрішньо переміщеним особам;
– допомога в імплементації Угоди про асоціацію;
– підтримка національних меншин, особливо у галузях мови та освіти;
– перешкоджання появі екстремізму та недемократичних рухів.

Цілком очевидно, що найбільш цікавими для українського суспільства є пункти про засудження російської агресії, розробку "плану Маршалла" та допомоги у виконанні Копенгагенських вимог. Меседжі щодо безальтернативності Мінських угод та вимоги до Росії припинити агресію щодо України лунають вже третій рік. Як не дивно, заяви про "план Маршалла для України" та членство у ЄС мають навіть більший вік.

Перспективи

У ЄНП не зазначили, яким чином розвиватимуться дії партії, відповідно до резолюції "про план Маршалла Україні". Тож наразі важко передбачати, коли потенційний план політичної, гуманітарної і фінансової допомоги Україні може опинитися на розгляді Європейського парламенту. Доти рішення, прийняте членами партії на Мальті має, радше, символічний характер.

Чи втілить ЄНП свою декларацію в життя?

Розмови про розробку фінансової підтримки України та про членство її у ЄС не є новими. Формулювання "план Маршалла для України" вперше з’явилося під час Євромайдану. Тоді декілька десятків учених з усього світу підписали звернення "Підтримаймо українців, і вони допоможуть нам побудувати чеснішу Європу", у якому йшлося про розробку такої стратегії. Про членство ж України у ЄС почергово говорили різні політики Старого Світу із 2005 року, відколи Віктор Ющенко почав формулювати європейські прагнення Києва.

ЄНП повсякчас підтримує Україну: і під час анексії Криму, і під час початку агресії Росії на Донбасі партія або її члени приймали відповідні резолюції та робили відповідні заяви. Наприклад, перед черговим раундом Нормандських перемовин 30 вересня 2015 року Християнський демократичний союз, що є ядром ЄС і лідером якого є Анґела Меркель, опублікувала документ про підтримку України. У ньому, зокрема, йшлося, що наша країна потребує 100 мільярдів євро для відновлення економіки. Тобто, розробка плану фінансової допомоги із реальними параметрами – цілком реальна ініціатива, до якої регулярно звертаються європейські політики.

Аналітик Інституту світової політики Сергій Солодкий обережно ставиться в оцінці резолюції ЄНП. Він говорить, що ця партія – не перша, що говорить про фінансову допомогу Україні. Мовляв, у попередніх не вийшло. Тож чому у ЄНП має вийти?

Те, що стосується зобов'язань депутатів, що входять до Європейської народної партії, підтримати Україну, розробити щось на кшталт "плану Маршалла" – позитивна і важлива річ. Але це викликає багато питань,
– пояснив він.

Сергій Солодкий зауважує, що Україна сьогодні отримує чималу політичну, експертну та економічну підтримку одразу від декількох західних урядів.

"Взагалі від України відвертатися ніхто не став, підтримка йде. Якщо подивитися на ті кошти, що виділяють для інших країн "добросусідства ЄС", Україна отримала найбільше серед них. Але варто брати до уваги, що з усіх країн добросусідства Україна має найбільшу кількість населення, найбільшу територію і активну війну. Тому надані гроші не співвідносяться із потребами", – резюмував експерт.

На думку Сергія Солодкого, подальша доля заяв, як резолюція ЄНП від 30 березня, часто визначається однією особливістю зовнішньої політики Києва: Україна не виступає єдиним фронтом із проханням про зовнішню допомогу. Ми не можемо сформулювати "свою частину плану Маршалла", у якій було б чітко зазначено, на що конкретно нам потрібні кошти.

Політолог Євген Магда наполягає на тому, що резолюція ЄНП поки має дипломатичний характер.

Якщо ця ініціатива озвучена на партійному рівні, то Україна може апелювати у своїх подальших діях до ЄНП. Але конкретно вона проявиться тоді, коли буде сформовано законопроект у Європейському парламенті. Тоді ця ініціатива вимагатиме конкретних дій від України,
– пояснив експерт.

Водночас Євген Магда певен, що це рішення ЄНП дуже важливе із політичної точки зору. Стратегічно: резолюція визнає європейську ідентичність українців, приймає Україну до європейської родини країн. Тактично: рано чи пізно війна на Сході України закінчиться, і відновлення інфраструктури Донбасу потребуватиме значних ресурсів; такі кроки дозволять мобілізувати їх вже сьогодні.

На відновлення інфраструктури зруйнованого Донбасу знадобляться величезні суми

Що стосується слів про "підтримку України у виконанні Копенгагенських вимог", то експерт розцінює це як "обіцянку без конкретики". Мовляв, "більшість українських політиків не знає, що таке "Копенгагенські вимоги".

Самі ж "Копенгагенські вимоги" є лише трьома пунктами. Їхнє формулювання надто загальне, щоби довкола них можна було будувати конкретні обіцянки.

Резолюція ЄНП поки залишається просто зверненням до європейської спільноти. Важко передбачити, як над розробкою "плану Маршалла для України" європейські політики працюватимуть надалі. Можливо, невдовзі ми побачимо голосування за цей документ у Страсбурзі, як у четвер бачили голосування за безвіз. Можливо, політики із ЄС ніколи не нададуть масшатбної підтримки країні, у якій чиновники тримають вдома тримають мільйонні статки у готівці.

Сергій Солодкий, коментуючи цей аспект, згадав слова посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля, що їх він виголосив минулого року на форумі ІСП.

Учасники форуму говорили йому, що Україні потрібна масштабна підтримка, що без неї країна не впорається із викликами. На це посол відповів: "Я не згоден із тими, хто просить план Маршалла для України, з дуже простих причин. На глобальному рівні є дуже багато капіталу з низькою відсотковою ставкою. Питанням є те, як привабити цей капітал. Коли ви це зробите, то вам уже не треба буде міжнародної урядової допомоги від платників податків інших країн, щоб підтримувати Україну",
– нагадав Солодкий.

Перефразовуючи слова дипломата, можна сказати, що після залучення значного приватного капіталу можна буде сподіватися і на більш послідовну підтримку іноземних урядів.

Читайте також: Кого і за яких умов пускатимуть в Європу і що означає безвізовий режим для України