Європейський парламент 521 голосами (70% усіх можливих) підтримав візову лібералізацію для України. На учорашніх дебатах більшість також висловилися на підтримку цього кроку: 30 депутатів із 40 присутніх.
Сьогоднішнє голосування показало, що у парламенті Об’єднаної Європи існує проукраїнська більшість. Обговорення ж безвізу для України учора підтвердило існування серйозної опозиції проти Києва та суперечливість очікувань щодо нашої країни усередині ЄС.
Голоси "За"
Перш ніж винести певне питання на голосування, представники фракцій європарламенту заслуховують доповідь щодо нього та попередньо обговорюють. Доповідачем з українського питання був депутат від найбільшої фракції Європарламенту – Європейської народної партії – поляк Міхал Боні. Він зачитував звернення своєї колеги Марії Габріел, яка готувала висновок за проведеною Україною роботою.
Україна виконала усі вимоги, надані ЄС, і навіть перевершила очікування у проведенні реформ. Важливі впровадження відбулися у сфері безпеки документів, керування перетином кордонів, публічного адміністрування та виконання базових прав. Європейський парламент повинен підтвердити принцип, що будь-яка країна, що отримала критерії Єврокомісії для візової лібералізації та виконала їх, має отримати візові переваги для своїх громадян,
– резюмував Боні.
Він зауважив, що Україна – ключовий союзник серед країн Східного партнерства у боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом, торгівлею людьми та корупцією.
Єврокомісія погодила надання безвізу Україні ще на початку березня. Її представниця Вера Юрова застерегла депутатів від транслювання стереотипу, що скасування віз означає полегшення перетину кордону.
"Ми вважаємо, що українські громадяни, які мають біометричний паспорт, заслуговують на те, щоби їздити до ЄС без віз. Ми розробили спеціальний візовий механізм, щоби цей крок не завдав шкоди європейській безпеці", – такою є позиція Єврокомісії, пояснила Юрова.
Доповідач з українського питання Міхал Боні
На її думку, у час зростання націоналізму та ксенофобії, одноманітного та виключного мислення прийняття безвізу для України стане ще одним сигналом, що ЄС залишається відкритим до своїх сусідів.
Представники більшості фракцій європарламенту були не менш послідовні у своїх ремарках стосовно цих двох виступів. "Європейська народна партія", "Альянс Зелених", "Альянс прогресивних соціалістів і демократів", "Альянс лібералів і демократів" сформували своєрідну проукраїнську коаліцію. Вони певні, що українці після Євромайдану заслужили на заохочення своїх євроінтеграційних прагнень. Також ці політики вважають, що безвіз – це один із варіантів підтримки країни у війні із Росією, можливість вивести Київ з-під впливу Москви.
Надаючи вільний доступ українцям до ЄС, ми нагадуємо, що реформи, особливо у боротьбі із високопоставленою корупцією, мають продовжуватися. І ми переконані, що буде велике нерозуміння із боку тих, хто вже провів величезну боротьбу із корупцією, якщо ми не приймемо це рішення,
– пояснила німецький депутат від ЄНП Гайді Гаутала.
Для представників лівого крила європарламенту, безвіз для України – це ще й реальна підтримки економіки країни та розвитку господарства усього ЄС.
"Більше 1,3 мільйона українців отримали шенгенські візи минулого року. Це туристи та бізнесмени. Можемо чітко бачити економічні переваги від майбутнього договору про скасування віз для українців", – пояснила німкеня Сільвіа Кауфман від "Альянсу прогресивних соціалістів і демократів".
У виступи деяких апологетів безвізового режиму можна було побачити різночитання того, що він обіцяє Києву та усім європейським столицям.
Ми маємо надати безвізовий режим для України, тому що українці доклали неймовірних зусиль для руху на захід. Так, були деякі помилки. Але ми повинні не тільки дивитися на те, що робить уряд. Ми маємо врахувати прагнення українських громадян, які хочуть посісти чільне місце у європейській родині,
– заявив депутат від "Об’єднання консерваторів і реформістів", член польської партії "ПіС" Ришард Чарнецькі.
Його ж колега із "ПіС" та "Об’єднання консерваторів і реформістів" Анна-Ельжбета Фотига вважає, що досі залишаються чималі непорозуміння між українцями та іншими європейцями, зокрема поляками. Вона говорить, що реформи та демократичні прагнення українського суспільства заслуговують на повагу та заохочення. Але вона також боїться впливу розмов про Степана Бандеру, що тривають в Україні.
Поспішати в аеропорт рано – рішення ще має підтримати Рада ЄС
У деяких європейських парламентарів однозначна підтримка України межує із тривогою стосовно певних процесів, що відбуваються у нашій країні. Так чех Яромір Кохлічек від "Конфедерації Європейських об’єднаних лівих" вважає, що ЄС на додачу до безвізу також має розробити програму широкої економічної підтримки України. Але його непокоїть те, що у нашій країні заборонена діяльність Комуністичної партії. На запитання колеги із ЄНП Яроміра Штетіни про те, чому його це тривожить, Кохлічек відповів: "Якщо ми передбачаємо, що Україна стане демократичною країною, то ми не можемо виключати лівих партій із політичного життя. Це демократичний принцип".
А представниця "Альянсу зелених" австрійська обраниця Ульріке Лунацек запевнила, що голосуватиме за безвіз для України. Але вона проти того, щоби українська влада зобов’язувала громадські організації декларувати свої статки.
Голоси "проти"
Зрештою, сильною виявилася опозиція стосовно надання Україні. Чверть присутніх депутатів – 10 із 40 – виступили однозначно проти скасування віз для українців. Усі представники фракції "Європа націй і свобод", лідером якої називають Марін ле Пен із французького "Національного фронту", не підтримують цієї ініціативи. Це Жіль Лебретон, Едуард Ферранд, Франц Обермайр, Марі-Крістін Арнауту та Ауке Цилстра. Вони вміло зіграли на стереотипах європейців щодо України.
Майже третина із 40 мільйонів українців хочуть залишити свою країну. Я думаю, це красномовно. Що таке візовий режим? Це ясний крок до членства у ЄС. Гадаю, це помилка, зважаючи на рівень корупції та складної ситуації із дотриманням прав людини,
– заявив австрієць Франц Обермаєр.
Але разом із ними проти виступили інші парламентарі. були й два позафракційні грецькі депутати – Георгіос Епітідеос і Елефтеріос Синадіос, а також депутати від "Об’єднання консерваторів і реформістів" Марк Демесмекер і від правоцентристської "Свободи та прямої демократії" Беатрікс фон Сторх. Вони також використовували меседжі про "найбільш корумповану країну Європи" та "громадян, яким не потрібні поїздки до ЄС, які не можуть собі цього дозволити".
Присутніх здивувала чеська депутатка від "Конфедерації Європейських об’єднаних лівих" Катерина Конечна. Вона дещо змістила фокус проблеми візової лібералізації.
"Насамперед, ми маємо подумати про безпеку наших громадян. І звісно, ми все можемо помістити на папір. Але подивімося на реальність в Україні: без МВФ Україна буде зруйнована. Там є група олігархів, які контролюють усе. І я не певна, що біометричні паспорти, потрібні для в’їзду до ЄС, будуть надаватися лише українським громадянам", – резюмувала свою позицію обраниця.
Голосів Марін Ле Пен та її колег не вистачило, аби заблокувати рішення щодо безвізу
Дебати закінчилися виступом Вери Юрової та Міхала Боні. Представниця Єврокомісії зауважила, що більшість депутатів висловилася за безвіз для України. Але також додала: позиція тих, хто виступає проти, була врахована при розробці механізмів безпеки при перетині кордону. Міхал Боні закликав колег "не транслювати меседжів агресивної пропаганди про Україну", а підтримати Київ на голосуванні в четвер.