Рік окупації: вимушений кордон з кримським півостровом

Рік тому в Україні з'явився новий вимушений кордон

Пару бетонних блоків і декілька озброєних військових – так спершу виглядали блокпости на шляху до Криму. Херсонська область раптом перетворилася з транзитної для туристів у прикордонну. Кольорову масу цивільних змінили люди в камуфляжі.

Минув рік і бетонні блоки стали повноцінним кордоном з пунктами пропусків, ровами, технікою. На карті Херсонської області після анексії з’явилося 7 контрольних пунктів. Через Каланчак, Чаплинку та Чонгар потрапити на окуповану територію можуть автомобілі. Тут адміністративну межу з Кримом долають і пішки.

Пункти Херсон, Новоолексіївка, Мелітополь та Вадим були створені для перевірки залізничного транспорту. Зараз працює лише один. За цей рік прикордонники надійно окопалися. Окопами та іншими інженерними спорудами облаштована уся адміністративна межа з Кримом.

Скільки тут техніки та живої сили, прикордонники не кажуть — це військова таємниця. Кордон тримають не з сусідом, а з ворогом, тож на горизонті видно кілька рубежів оборони.

На кордоні готуються до різних варіантів розгортання подій

Що твориться по той бік нового кордону — прикордонники точно не знають. За різними даними, з суміжного боку чимало військової техніки і вона продовжує підходити.

"Вони продовжують активно проводити інженерне облаштування ділянок: окопи, позиції для бойової техніки. Є у них і бойова техніка, бронетранспортери, бойові машини. Також проводять повітряну розвідку вертольотами і безпілотними літальними апаратами", — каже начальник Азово-Чорноморського регіонального управління ДПСУ Сергій Бідило.

Затримання диверсантів, які намагалися провезти зброю

І хоча напруга відчутна, до прямих провокацій окупант поки не вдається. Час від часу тут ловлять потенційних провокаторів та диверсантів. Здебільшого, вони намагаються завезти на материк зброю чи вибухівку.

Були підозри щодо осіб, які прямували з Донбасу. З Криму прямували на материкову частину України. Можливо з ціллю дестабілізації ситуації в Україні,
— говорить начальник прес-служби Херсонського прикордонного загону Максим Сорока.

На в'їзді до пункту пропуску — черга вантажівок

Нейтральна зона між українським пунктом пропуску та російським на окупованій території сягає близько 1300 метрів.

На пункті пропуску "Каланчак" скупчення вантажівок тут скоріше правило, аніж виключення. Довжина черги — понад 15 кілометрів. Кожну машину перевіряють до найдрібнішої деталі. Шукають зброю, контрабанду. За фактично рік роботи прикордонники та митники навчилися робити це швидко.

Чому ж тоді такі черги? Водії можуть по декілька тижнів чекати в черзі, аби провезти свій товар у Крим. Жити увесь цей час доводиться в машинах. Тож і кухнею, і спальнею, і вітальнею їм слугує кабіна. Вантажівки здебільшого возять на півострів продукти.

Здебільшого возять овочі, продукти харчування, рідше — будматеріали,
— зазначив керівник відділення митного поста Олег Наконечний.

Нейтральна смуга

Після проїзду КП "Чаплинка" водії застрягають на нейтральній смузі. Ситуація тут не краща. Довжелезну чергу вантажівок видно здалеку.

Контрольний пост "Чаплинка", а вже після нього — черга вантажних транспортних засобів, що стоїть на нейтральній смузі та чекає своєї черги для в’їзду на окуповану територію.

"Ситуація на даній ділянці контрольована, стабільна. Черги в приблизно 330 машин виникають, бо суміжна сторона дуже повільно оформлює вантажні засоби і нейтральна територія завжди забита, тож у нас нема куди відпускати транспортні засоби", — додав офіцер відділу прикордонної служби "Червоний Чабан" Артем Братанюк.

Потяги у Крим не їздять, автобуси теж скасували

Контрольний пункт "Чаплинка". Автобус з пасажирами під’їжджає впритул до поста. Люди проходять прикордонний контроль, а далі вимушені декілька кілометрів іти пішки нейтральною зоною.

Рік тому умовну межу між Херсонською областю та автономною республікою Крим за день перетинали щонайменше 6 потягів, щогодини курсували автобуси. Нині є хіба примарний шанс дістатися до контрольного пункту. Якщо за день проїде два автобуси — це вже пощастило. Про те, що колись тут ходили потяги — нагадують хіба колії.

Україна не визнає документів, які Росія видає українцям у Криму

Стояти довгі черги чи йти пішки кілька кілометрів — це ще не найбільші труднощі. Найбільша проблема ховається у внутрішній кишеньці сумки — паспорт. Звісно ж, російський. Їх самопроголошена влада рік роздавала кримчанам. Україна це називає не більше, ніж папірцем в обкладинці.

"З російським паспортом на Україну ми не пропустимо. Вони вважаються недійсними на території України", — офіцер Херсонського прикордонного загону Григорій Жайворонко.

Україна не визнає усього кримського, що має приставку "Російська Федерація". Ані документів, ані номерних знаків, ані будь-чого іншого. Україна не визнає анексії Криму. І ніколи не визнає. Чи на довго у Херсонській області оселились прикордонники — залежить від рішень Києва. Поки український півострів залишається російським.