"Таємничі підземелля Рівного" стануть інтерактивним розважальним комплексом із вивчення історії для відвідувачів будь-якого віку. Цей об'єкт – плід сміливих мрій і завзяття небайдужих до свого міста людей.

Читайте також Найкрасивіші річкові пляжі України: де можна покупатися

Від легенди до ями

Тривалий час у Рівному гуляла легенда про розгалужені підземелля, вириті під містом. Ходили чутки, що біля центральної скульптури Парку імені Шевченка – фонтану "Богатир" – не можна стрибати, бо там чимало пустот. Багато хто не сприймав ці розповіді серйозно, але ґрунт і справді просідав… Урешті-решт, у 2017 році, після чергового провалу, було вирішено провести перші розкопки. На щастя, міський голова Рівного Володимир Хомко поставився до цієї ідеї приязно і дав дозвіл археологам привідкрити завісу історії.

"Ми вивезли 8 машин різноманітного сміття й виявили приміщення зі склепіннями", – пригадує Тарас Максименко, начальник управління культури і туризму Рівненської міської ради.

Тарас Максименко, начальник управління культури і туризму Рівненської міської ради
Тарас Максименко, начальник управління культури і туризму Рівненської міської ради

Нарешті легенду побачили на власні очі.

І от коли довжина розкопаної території сягнула 100 м, ми таки зрозуміли, що знайшли щось цікаве. Ми знали про палац, який був зруйнований під час Другої світової війни, але документальних підтверджень не було, як і живих очевидців,
– розповідає Тарас Максименко.

Виявилось, що споруди на цьому місці підривали свідомо, і це ще сильніше підігріло інтерес. Час минав, а яма збільшувалась. Об'єкт такого масштабу потребував відповідних капіталовкладень. Розкопували все це на добровільних засадах – силами активістів, волонтерів і небайдужих. Але тепер потрібно було зрозуміти, що робити з величезною ямою в центральному парку міста.

"Участь у цьому конкурсі була, як гра в лотерею"

Тоді ініціатори розкопок вирішили податися на грант від ЄС, що стосувався пам'яток історії та управління ними, тому що без грантових коштів максимум, на що можна було б розраховувати, – це законсервувати об'єкт.

"Цей задум був, як гра в лотерею – шанс виграти жалюгідний. Надіслали заявку і стали думати, як вийти із ситуації, де шукати інвесторів", – зізнається пан Тарас.

Він був готовий почути критику на власну адресу, бо "бюджетні кошти підуть на яму". Багато хто попервах скептично ставився до цієї ініціативи, хтось казав, що краще б зробили дорогу.

Я мало вірив у наші шанси перемогти. Але на мій подив ми пройшли перший етап відбору, де змагалися 600 проєктів, а потім і другий. Я переконаний, що якби не наша інноваційна модель подальшого функціонування підземелля, то грант ми б не отримали.

Проєктний менеджер допоміг розробити таку фінансову модель функціонування, щоб музей був самодостатнім і не залежав від дотацій місцевої влади.

Розкопки й реставрація залишків підземелля відбувалися за найсучаснішими європейськими напрацюваннями, в них брали участь місцеві студенти-археологи, один із провідних польських фахівців зі збереження архітектурної спадщини Пьотр Мазур і заслужений архітектор України Вадим Лук'янченко, що є автором реставрацій національного масштабу, наприклад, Хотинської фортеці та Володимирського собору в Херсонесі.

Підземні укріплення рівне
Підземні укріплення / Фото Євгена Заблоцького, retrorivne

"Наш об'єкт – багатофункціональний, інноваційний і самодостатній. Саме тому нам виділили 443 тисяч євро, або 90% від вартості всього проєкту", – з гордістю каже пан Тарас. Ще 10% додала муніципальна влада.

Важливо Держтуризм застерігає від відпочинку в Одесі: де безпечно провести відпустку

Зацікавити всіх

Команда підійшла до справи креативно. У підземеллі відкриють дві мультимедійні квест-кімнати, де відвідувачі зможуть в інтерактивній формі познайомитись з історією та легендами міста. Квестів буде два: віртуальний і реальний.

До розробки віртуального квесту залучили його майбутніх безпосередніх учасників – молодь. Після воркшопу, де придумали тему гри, фахівці київської студії Sensorama розробили віртуальну реальність, в яку можна буде поринути за допомогою спеціальних VR-шоломів. Гра заснована на легенді, але з елементами правдивої історії Рівного, в якому свого часу перетинались такі визначні історичні постаті, як шведський король Карл XII і герой американської революції генерал Костюшко.

віртуальний квест рівне підземелля
Такий вигляд матиме віртуальний квест / Фото mystery.rivne.ua

Крім того, дізнатися більше про історію міста можна буде, пройшовши традиційний квест. Його сюжетна лінія пов'язана з магнатським родом Любомирських, який колись володів містом, а особливо з Казимиром Любомирським – відомим у Польщі композитором, про якого майже не чули в Україні. Його пісню "Powrót" та її англійську версію "Ever Homeward" у фільмі "Диво дзвонів" виконував знаменитий Френк Сінатра.

Над створенням експозиції підземель працював художник-монументаліст, лауреат Шевченківської премії Анатолій Гайдамака. 90% усього наповнення квест-кімнат матиме автентичне походження: речі, знайдені під час розкопок, предмети з приватних колекцій, артефакти доби. Наразі художник не розкриває всіх деталей майбутньої експозиції, але обіцяє, що вона буде цікавою і відображатиме не лише побут мешканців маєтку, але й те, як подібні пам'ятки занепадають і зникають внаслідок воєнних конфліктів.

Печатка шкільного інспектора – експонат майбутньої експозиції
Печатка шкільного інспектора – експонат майбутньої експозиції / Фото retrorivne

Ну а для тих, хто полюбляє спокійний відпочинок, розробили спеціальну настільну гру з кубиками та фішками.

Будівельні роботи станом на кінець квітня. Через засклені чаші-кола можна буде побачити стару кладку і частину експозиції
Будівельні роботи станом на кінець квітня. Через засклені чаші-кола можна буде побачити стару кладку і частину експозиції / Фото retrorivne

Подорожуйте Україною Куди можуть полетіти українці у відпустку: список країн

Організатори ініціативи певні: атмосфера комплексу не лише дозволить яскраво провести дозвілля, але й дізнатися більше про Рівне. Підземелля відновлять пам'ять про минуле міста, що через бойові дії Другої світової війни втратило основну частину історичної спадщини.

Автор: Андрій Авраменко