Робота Ради попри пандемію: які закони вдалося ухвалити у 2020 році
Майже всі народні депутати скаржилися, що втілити амбітні плани в умовах надзвичайного карантинного режиму не вдалося. Водночас чимало гідних ініціатив таки ухвалили.
Тож депутати впевнено поставили собі "задовільно". Детальніше про це – у сюжеті 24 каналу.
До теми Які депутати майже не голосували у Верховній Раді впродовж 2020 року: перелік
Нардеп від "Слуги народу" Олександр Качура зазначив, що роботу депутатів можна оцінити за 12-тибальною шкалою на 7.
"Хорошу оцінку не заробив ні уряд, ні парламент, ні наша фракція в парламенті – беручи до уваги кількість "зашкварів" та скандалів", – сказав він.
Що вдалося ухвалити
Не вдалося реформувати судову систему і СБУ, а також – ухвалити збалансований бюджет. Проте навіть в опозиції зауважили, що голосували депутати і за хороші ініціативи.
Так ухвалили "антиколомойський" законопроєкт, який не дозволяє повернути олігарху націоналізований "Приватбанк". Також затвердили легалізацію грального бізнесу і фактично історичне рішення – закон про ринок землі.
Були прийняті системні речі, такі як ринок землі, 1210. Це боротьба з офшорами, це законопроєкти про банки, але великі шматки реформи залишилися незачепленими,
– зазначив нардеп "Голосу" Ярослав Железняк.
Призначення нового уряду
За 2020 рік депутати призначили новий уряд та близького до президента генпрокурора, яка втрапила не в один скандал.
В останні дні під вигуки "ганьба" вони проголосували за колишнього регіонала і плагіатора Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти.
За Сергія Шкарлета проголосували на посаду міністра освіти / Фото пресслужби МОН
Водночас депутати збирали підписи, щоб позбавити крісла вічного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Проте політичної волі на те, щоб винести рішення в зал, не знайшлося – як і за міністра охорони здоров'я.
"Було дуже багато кадрових провалів, зокрема, одним з таких є призначення на посаду міністра охорони здоров'я Максима Степанова, щодо звільнення якого ми ще пів року зареєстрували відповідну постанову", – розповіла нардепка "Голосу" Галина Васильченко.
Конституційна криза
Восени 2020 року депутати зіштовхнулися з новим викликом – конституційною кризою. Навіть народні обранці з монобільшості відмовилися підтримувати радикальну позицію президента – розпустити Конституційний Суд.
Довідка. 27 жовтня Конституційний Суд скасував антикорупційну реформу в Україні. Зокрема, рішення суду дозволило посадовцям вносити неправдиві дані до своїх декларацій.Натомість вони намагалися розв'язати питання в межах закону. Хоч повноваження НАЗК та відповідальність за брехню в деклараціях вдалося повернути, однак розв'язати проблему повністю – волі не знайшлося.
"Щодо конституційної кризи ми прийняли фактично усі законопроєкти, крім блоку, який стосується роботи КСУ – як приймають рішення, як їхній регламент має прописуватися, зокрема законом чи прописують вони", розповіла нардерпка "Слуги народу" Євгенія Кравчук.
Робоча група продовжує роботу. Думаю, що ми ці закони приймемо,
– додала вона.
Повернення до народовладдя
Крім того, потрібно розібратися з відкладеним законотворчим пакетом. Це стосується реформи децентралізації і народовладдя, останнє – обіцянка Зеленського, з якою він йшов на вибори.
На черзі – реформи децентралізації і народовладдя / Фото Getty Images
Політолог Володимир Фесенко зауважив, що також показовою є ситуація з законопроєктом про народовладдя, всеукраїнський референдум. Він теж був підготовлений, навіть проголосований в першому читанні, додав він.
"Наразі хоч Стефанчук і хотів його просунути, але не поспішають, тому що навколо теми референдуму є різні думки та настрої", – сказав Фесенко.
Корупційний скандал у "Слузі народу"
Утім парламент, на який покладали стільки надій, виявився не набагато краще за VIII скликання, підсумували експерти. Знайшлося місце і корупційним скандалам.
"Слуга народу", яка пишалася чистими на руку новими обличчями, втрапила в скандал в першу річницю роботи фракції з хабарником Олександром Юрченком.
Політичний сезон 2021 року
Водночас монобільшість дедалі частіше за важливі голосування шукає ситуативних союзників з інших фракцій.
"Ми бачимо різні групи впливу і вже у 2021 році будемо бачити різні ситуативні або постійні союзи, які розпочнуться з бюджетного процесу", – сказав політолог Олег Саакян.