Росія на Близькому Сході: війни, нафта та ядерна зброя

Навіщо Росія веде війни за політичний вплив, нафтові родовища та сприяє Ірану в розробці ядерної зброї, яка може становити загрозу усьому регіону? Про це – далі у статті.

Зверніть увагу: Сенат обмежив військові повноваження Трампа щодо Ірану: причина

Після розпаду Радянського Союзу Росія втратила безліч сфер впливу та занурилась у кризу. Зараз економічна ситуація стабілізувалася. Тепер президент Путін усіма силами намагається повернути РФ втрачений статус наддержави. Робить це методом впливу на країни колишнього СРСР та експансії в інші регіони. Окрім розв'язання війн у сусідніх Україні, Молдові та Грузії, російська армія та бізнес ведуть активну діяльність на Близькому Сході

Близький Схід – дуже нестабільний регіон. Це місце, де постійно йдуть руйнівні війни, обумовлені релігійними, ідеологічними, економічними та іншими суперечками. Не останню роль у дестабілізації ситуації грає втручання Сполучених Штатів та Росії у справи арабських країн.

Цілей російської експансії на Близький Схід – безліч:

• Знищення радикальних ісламських угруповань (на кшталт ІДІЛ та Аль-Каїди), які можуть впливати на мусульманські регіони в Росії;

• Лояльність урядів країн до РФ. Це потрібно задля того, щоб утримувати ціни на нафту на зручному для себе рівні;

• Безпосередній видобуток нафти з родовищ;

• Знайти надійного політичного союзника, який лобіював би інтереси Росії на Близькому Сході та боровся проти спільних ворогів.

Агресивну військову політику Росія веде на Близькому Сході з 2015 року і відтоді лише нарощує свою присутність в арабських країнах.

Іран

Чи не найвпливовішим партнером Росії на Близькому Сході є Іран. Москва – найбільший експортер зброї до Ірану. Найтеплішими стосунки країн є у галузі міжнародних відносин – Росія підтримує антиамериканську політику Тегерану. Також РФ, на відміну від країн Європи, не вважає терористичними підконтрольні Ірану угруповання "Хезболла" та "ХАМАС".

Ці радикальні ісламські угруповання є вкрай важливим інструментом політичного впливу Ірану на країни регіону. У 1979 році в Ірані сталася ісламська революція, яка привела до влади аятоллу Хомейні. Країною почали правити богослови.

"ХАМАС" та "Хезбола" – це ісламська "революція на експорт". Ці угруповання діють в інтересах Ірану у різних районах Близького Сходу. Їх вважають терористами в багатьох європейських та арабських країнах.

Найбільшу підтримку від Росії Іран отримує у своїй ядерній програмі, яку весь світ намагається стримати вже не один десяток років. Ще у далекому 1975 році Західна Німеччина почала будувати в Ірані Бушерську АЕС. Проте, будівництво призупинили через ісламську революцію.

У 1995 році вже російська компанія "Атомстройэкспорт" взялася за будівництво цієї атомної електростанції. Ризик полягає у тому, що мирний атом дуже пов'язаний із військовим. За рахунок програми "мирного атому" Іран може виробляти збагачений уран для ядерних ракет. Якщо країна отримає відповідне обладнання, то зможе обробляти уран не лише в економічних, а й у військових цілях.

Міжнародна спільнота намагається стримати ядерну програму Ірана, однак Росія продовжує її обслуговувати. Наприклад горезвісні зенітно-ракетні комплекси ТОР-1М, з яких збили український "Боїнг", продала Ірану Росія у 2006-2007 році, зазначає експерт з центру політичних студій "Доктрина" Денис Москалик. У звітних даних чітко сказано, що ці ЗРК призначались для охорони ядерних об'єктів Ірану.

Зі слів політолога, Іран продовжує працювати на розвиток "мирного атому" не дивлячись на те, що це не вигідно з економічної точки зору. Це вказує на те, що Іран цілеспрямовано працює на розробку ядерної зброї.

Іран – багатий на енергоносії. У мирному атомі немає економічної необхідності, усякому разі порівняно зі складнощами, з якими Іран зіткнувся на міжнародній арені через розвиток ядерної індустрії. Лідери США та Ізраїлю з посиланням на дані розвідки доводили, що іранська індустрія продовжувала працювати на завдання отримання ядерної зброї– сказав Москалик у коментарі 24 каналу.