Як "великий" російський наступ захлинувся не розпочавшись

По-перше, в Луганській області на сьогодні одне з найбільш боєздатних угруповань окупантів. У нього, на диво, найбільш наближена до штатної комплектація підрозділів. На це є причини, адже в мозку окупаційного командування ще наприкінці 2022 року виношувалась ідея про "удар у відповідь" по Харківській області.

Читайте також Чіп і Дейл в одному флаконі: для чого насправді Лукашенко потрібен Кремлю

Згідно з планами ворожого командування, до 24 лютого їхнє угруповання мало наростити потенціал для дуже швидкого ривка від лінії Р-66 (Кремінна – Сватове – Троїцьке) до лівого берега Осколу із захопленням Лимана та Куп'янська. Однак щось у них тоді пішло не за планом, і "великий" наступ захлинувся в зачатку.

Насправді причиною того, що "ривок" перервався були Сили оборони України, які були готові до відбиття цієї рефлексії. До того ж наступ окупантів мав здійснюватися з відкритих позицій, тоді як вся оборона наших військ була побудована на закритих позиціях.

По-друге, активізація Сил оборони України у Запорізькій та Донецькій областях змусили командування ворога приймати швидке та не зовсім раціональне рішення. Інтенсифікація бойових дій вздовж усієї Р-66 імітує епічний наступ для відволікання уваги на цю ділянку та відтягування ресурсу.

За задумом ворожого командування, Сили оборони України, побоюючись прориву до Лимана та Куп'янська, відтягнули частину сил із Запорізької та Донецької області для посилення своєї оборони на Сході. Це, мовляв, дозволило б окупантам встояти на Півдні. Ось тільки незрозуміло навіщо це робити Генштабу ЗСУ.

Зауважте Втік до Білорусі та не від відповідальності: як покарати Пригожина та ПВК "Вагнер" за злочини

Рефлексія заради рефлексії

Як я згадував вище, подібний "ривок" окупантів вже був зірваний. Все тому, що до нього сили оборони України готові, отже ресурс, необхідний для стримування/оборони/наступу, сформований і розподілений. Тобто рефлексія окупантів на Сході лише заради рефлексії.

З іншого боку, така рефлексія, у певному сенсі, послаблює цілісність оборони самих окупантів на плацдармі, а також змушує витрачати дефіцитний ресурс. Тому, не виключено, що тут, за підсумками цих дій, росіяни самі себе заганяють у пастку.

Хоча, хіба це вперше відбувається?