
Російські полонені на Запорізькому напрямку / Колаж 24 Каналу
Босий російський військовополонений шкутильгає по розбитому асфальту під наглядом українських військових. Його черевики у крові загиблих товаришів, тому він зняв їх, а потім загубив, коли його переводили до цього центру утримання полонених на Сході України.
Близько 20 російських піхотинців тулилися в гаражі. Їхній одяг смердів. Вони чекали, поки охоронці переведуть їх до "в'язниці". The Wall Street Journal поспілкувались із захопленими у полон окупантами.
популярні відео
Дивіться також У руках України карти, які потрібно розіграти: CNN про "поступовий" контрнаступ ЗСУ
Перші бої у ході наступу ЗСУ стали буквально потоком російських полонених. Багатьох з них, ймовірно, з часом обміняють на українських солдатів, які потрапили в полон до росіян.
Російські солдати, які проїжджали через Донеччину, здалися після жорстоких перестрілок, коли українські війська атакували першу лінію оборони. ЗСУ досягли невеликих, але стабільних успіхів на цьому напрямку.
ЗСУ ще не досягли головної російської оборонної лінії. Штурми передових позицій призвели до значних втрат, зазначають військові, які беруть участь в наступі.
Але російська піхота, якій доручено стримувати атаки, зазнає значно більших втрат
Одкровення окупантів
Полонені, які розмовляли з журналістами з The Wall Street Journal, описали моральний дух російської сторони як "низький". Окупанти, згадані в цій статті, розповіли про свою добровільну здачу в полон, що в Росії є злочином.
Стрілець Анатолій розповів, що військові в його підрозділі майже не розмовляли один з одним, чекаючи наступу українських військ. "Кожен мовчав, думав про щось своє. Нам було дуже страшно. Ніхто не хотів помирати. Ми сподівалися, що контрнаступу не буде", – зазначив він.
Анатолій – контрактник з гірського Алтаю, з Сибіру, до того як піти на війну, працював будівельником. Каже, що пішов воювати, бо так зробили його друзі та знайомі. І мовляв, піддався російській пропаганді, яка говорила, що "Україна погана, що тут нацисти". Спершу був водієм, ремонтував машини й перевозив операторів безпілотників, але місяць тому отримав наказ зайняти передову позицію в лісосмузі на лінії фронту на Донеччині.
"Два дні було тихо, але потім почався сильний штурм. Все стало хаотичним, всі почали бігати", – розповів Анатолій. Далі штурм, загиблі побратими і він здався у полон до ЗСУ.
Росіяни бояться розстрілу своїми ж під час відступу
Антон – із новоствореного підрозділу "Штурм Z", отримав осколкові поранення голови та кінцівок у березні, але командир наказав йому та іншим пораненим повернутися на фронт.
За словами окупанта, бійцям "Штурму Z", зазвичай завербованим засудженим, ув'язненим, не дозволялося відступати під страхом бути розстріляними власним "заградотрядом".
Моральний дух досить низький. Ми постійно перебували на позиціях без ротації. Виявилося, що за документами нас мали замінити ще місяць тому, але цього не сталося
Окупант розповів, що його відправили на донецький фронт після мінімальної підготовки. Його підрозділ, який утримував одне з прифронтових селищ, не мав екіпажів для деяких танків і бронетранспортерів.
Дмитро сподівається, що його не відправлять назад до Росії в межах обміну полоненими. "Так, як зараз працюють структури ФСБ в Росії… Тому якщо у мене буде можливість, я відмовлюся від обміну", – сказав він.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter