З перших сторінок газет, новинних сайтів та телеканалів не зникають новини про ймовірну держзраду депутатів Віктора Медведчука і Тараса Козака та санкції Ради нацбезпеки та оборони, накладені щодо політиків.

Актуально Допрос Порошенко в СБУ перенесли по просьбе адвокатов

Одним з епізодів, через які на Медведчука наклали санкції та вручили підозру, стосується Нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок". Нафтопровід збудували ще за радянських часів. Він має ділянку на території України довжиною 1 433 кілометри, яка сполучає її з Росією та Білоруссю.

Нафтопровід "Самара-Західний напрямок"

Після розпаду Союзу частини інфраструктури мали перейти республікам, на яких вони знаходяться. Однак Росія висунула претензії й на українську частину. Спори про право власності почали розглядатись у судах.

У 2011 році рішенням Господарського суду Рівненської області право власності передали Фонду державного майна України. Це рішення згодом підтвердили як в апеляції, так і Вищим господарським судом в березні 2015 року.

Проте, російська "Транснєфть" оскаржила рішення за нововиявленими обставинами та повернула собі право на трубопровід в українському суді першої інстанції. Після того росіяни поспішно перепродали частину труби на українській території швейцарській компанії.

Роками ширились чутки, що ця швейцарська компанія, а отже й труба, фактично належить Медведчуку. Та суттєвих доказів цьому не було.

Нові деталі схеми

Однак, журналісти Bihus.Info опублікували розслідування, в якому розповіли про можливий контроль Медведчука як над приватизацією труби, так і над компанією, якій вона зараз формально належить.

На записах телефонних дзвінків з 2015 року, які є в доступі журналістів, Медведчук переконує голову "Транснєфті" Токарєва, що рішення Вищого господарського суду не остаточне, і просить подати оскарження.

У розмовах він переконував голову "Транснефти", що труба за допомогою українських судів повернеться в російську власність і що з "головним", або "першим", все погоджено.

Журналісти припускають, що "головним", який міг домовитись в українських судах був ніхто інший, як Петро Порошенко. Для чого йому це? Головний редактор порталу "Наші гроші" Юрій Ніколов розповів журналістам, що Росія нібито планувала передати нафтопровід президенту Порошенку, як компенсацію за завод в окупованому Севастополі.

Читайте также Миллионные схемы нечестных дельцов: судья Шум помогала обдирать иностранных инвесторов

Гудзенко отримала справу

Ймовірно мовиться про Севастопольський морський завод, який належав структурам Порошенка і був "націоналізований" Росією під час окупації. Суддею, до якої справа потрапила на новий розгляд в першій інстанції, виявилась Ярослава Гудзенко.

Складну справу вона розглянула блискавично, всього за 1 засідання. Нововиявленими обставинами виявились документи 10-річної давності.

Рішення судді скасувало вже фактично завершену націоналізацію стратегічного нафтопродуктопроводу та завдало шкоди Україні на понад 8 мільйонів доларів, проте, ймовірно, допомогло суттєво збагатитись оточенню Медведчука та проросійським силам.

Що відомо про Ярославу Гудзенко

У 2015 році в її декларації журналісти помітили 44 тисяч доларів готівки. На той час це більше ніж мільйон гривень. Суддівська зарплата в той час була невисокою. У 2017 році суддя отримала 50 тисяч гривень в якості подарунку від якоїсь Галини Данильченко.


Ярослава Гудзенко ймовірно отримала хабар / Фото ar.volyn.ua

Цікаво, що несподівані доходи судді зацікавили й Національне антикорупційне бюро, яке розслідувало законність прийнятого рішення. У березні 2019 року Вища рада правосуддя задовольнила заяву про звільнення Ярослави Гудзенко з посади судді господарського суду Рівненської області за власним бажанням.

Це означає, що Гудзенко ще може повернутись у суддівське крісло. Вона й раніше пробувала потрапити до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, та цей конкурс не було завершено.

Дії Зеленського не були законними

12 травня Велика палата Верховного Суду визнала, що президент не має права звільняти осіб, шляхом скасування їх призначення. Президент, як інші органи державної влади, мають діяти лише в межах чітко наданих їм повноважень.

Наприклад президент має повноваження призначати на різні посади кандидатів, але не може скасовувати такі укази попередників. Однак Володимир Зеленський уже неодноразово скасовував укази своїх попередників, чим фактично звільняв посадовців у спосіб, не передбачений законом.

Такі рішення – бомба уповільненої дії, що згодом допоможе посадовцям поновитись на посадах у суді. Ще на початку свого президентства Зеленський скасував указ попередника про призначення члена Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

Однак Вищий адміністративний суд, як і Велика палата Верховного Суду, визнали, що таке "звільнення", шляхом скасування призначення, було протиправним. Судді Верховного суду зауважили, що рішення про призначення на посаду є актом індивідуальної дії, тобто стосується конкретної особи.

Звільнення Тупицького

Воно вичерпує свою дію з моменту прийняття. Це рішення також дає можливість сказати, що президент незаконно звільнив й суддів Конституційного Суду Олександра Тупицького та Олександра Касмініна.

К теме Тупицкий пришел, но без адвокатов: суд перенес рассмотрение его дела о подкупе свидетеля

Адже і в цих випадках президент скасував укази про їхнє призначення. Звісно, таке просте, але зовсім неконституційне рішення було спробою президента усунути недоброчесних суддів КСУ від можливості відкочувати реформи назад, як це було з антикорупційною реформою.

Наслідки незаконного звільнення

Водночас розв'язання проблеми у неконституційний спосіб лише поглиблює кризу навколо Конституційного Суду та Конституції. Замість сумнівних звільнень, влада повинна забезпечити звільнення недоброчесних суддів на законних підставах.

Президент в майбутньому має утримуватись від незаконних дій та захищатиме Конституцію замість того, щоб самому її порушувати.

Наприклад, через доведення та визнання вини у скоєнні злочинів, та запустити прозору конкурсну процедуру добору суддів до посад. Це дозволить системно розв'язати проблему з недоброчесними суддями у складі суду, який може скасувати будь-який закон в Україні.


Чинний президент не може скасовувати призначення попередників / Фото з фейсбуку Володимира Зеленського

Касаційний адмінсуд у складі Верховного Суду розглядає справу щодо скасування призначення судді Касмініна та голови суду Тупицького. Сподіваємось, що рішення буде таким же, як і у справі члена Нацради.

Лауреатів премії та антипремії обирає громадська організація Фундація DEJURE, яка контролює перебіг судової реформи та бореться за очищення судів від недоброчесних суддів.