У парламенті зареєстровано законопроект, який розширює перелік злочинів, що розслідує СБУ. Йдеться про злочини щодо так званих "об’єктів критичної інформаційної інфраструктури".
Читайте также: Треба визнати – нас послали подалі: що треба знати про судову реформу
По суті мова йде про державні інфомаційні ресурси, до яких можна віднести, наприклад, державні реєстри. Депутатам пропонують прийняти закон, який надасть СБУ право розслідувати втручання в такі реєстри; порушення правил їх використання чи захисту інформації, що в них міститься; зміну, копіювання чи поширення здобутої у такий спосіб інформації. Необхідність прийняття такого закону обгрунтовується, очікувано, "гібридною війною" та пов’язаним з нею зростанням кібератак. З першого погляду все ніби логічно і виправдано.
В еру цифрових технологій і електронного врядування, коли вдала хакерська атака може призвести не тільки до реальних матеріальних збитків, але й вирішити долю держави у війні, протидія кібератакам стає питанням національної безпеки. Втім, як завжди, є одне але.
Нереформована та залежна від президента та його адміністрації СБУ завдяки цьому закону може перетворитися на інструмент викручування рук бізнесу, розправи над політичними опонентами і соціально-активними громадянами та джерело нової корупції.
Наведу приклад, щоб вам одразу стало зрозуміло. Короткий закон пропонує передати до СБУ розслідування злочинів за низкою статей Кримінального кодесу. Серед тих статей є, наприклад, стаття 361, яка передбачає максимальну міру покарання у вигляді трьох років в'язниці із позбавленням права обіймати певні посади за несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерів, систем чи мереж, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації.
Протидія кіберзлочинам стала питанням національної безпеки
Саме за цією статею Нацполіцією у 2016 році за нашою заявою було розпочато кримінальне провадження у справі про фальсифікацію зламу системи е-декларування. Нагадаю, що тоді, намагаючись зірвати запуск і дискредитувати е-декларування, за участі державної структури в системі було розміщено фальшиву декларацію, яку депутати від БПП і "Народного Фронту" під час прес-конференції представили як доказ зламу, а відтак – ненадійності системи.
Незалежним експертам тоді знадобився один день, щоби довести, що ніякого зламу не було, натомість був посадовий злочин, який і донині не розслідуваний. Державна структура, яка допомогла сфальшувати цей злам, управляється органом під назвою Держспецзв’язок. Після фальсифікації система е-декларування була передана саме в їхні руки, в яких вона фактично знаходиться і зараз. До речі, я забула сказати – структуру цю очолює генерал СБУ. Іншими словами, якби на той час СБУ вже мала би такі повноваження, то причетність до фальшування злами е-декларування структурю на чолі з генералом СБУ розслідувала б... СБУ.
Якби на той час СБУ вже мала б такі повноваження, ми б взагалі сьогодні могли не мати системи е-декларування. І ви не будете здивовані дізнатись, що розроблений цей законопроект був все тими ж згаданими Держспецзв’язку та СБУ відповідно до указу президента. Додайте сюди те, що діяльність підконтрольної президенту СБУ з усіма її надширокими можливостями засекречена, а реформа так і не відбулась. Фактично, це дозволить назавжди поховати в кабінетах СБУ будь-яке втручання не тільки в реєстр е-декларацій, але й будь-який державний реєстр.
Припустимо, через таке втручання щось "зникне" або "з’явиться" в якомусь реєстрі нерухомості. Одна команда ручному НАЗК перевірити потрібну декларацію і – політичний опонент знищений. Або припустимо, розпочне НАБУ якусь справу – дані одразу підчистять, і щоб довести справу до кінця, треба буде, щоб СБУ розслідувала і підтвердила таку "зачистку". Так можна буде поховати в СБУ практично назавжди будь-яку справу. А враховуючи численні зловживання окремими офіцерами СБУ, показані вже в багатьох журналістських розслідуваннях, це може перетворитись ще й на нове джерело корупції.
Насправді, важко навіть передбачити всі потенційні наслідки таких повноважень СБУ. Особливо в контексті виборів, які насуваються, і на яких Президент буде боротися за збереження системи і себе в цій системі не на життя, а на смерть. Тому цей законопроект можуть почати форсувати в будь-який момент.
Читайте также: Чому Служба безпеки України перетворилася на "ланцюгового пса" президента
В одній з попередніх програм я розказувала, як СБУ перетворилась на ціпного пса президента. Політична залежність нереформованої, з надширокими повноваженнями і засекреченою діяльністю служби потенційно робить її саму загрозою для національної безпеки. Збереженню такого стану речей сприяє як бажання нинішнього керівництва держави зберегти систему та себе в цій системі, так і давня традиція дежавних органів невиправдано піаритися. Яскравий приклад — нещодавня спецоперація з інсценуванням смерті журналіста. Про те, чи була ця спецоперація успіхом чи черговою піар-акцією, сперечались до втрати голосу. От тільки, безвідносно до саме цієї справи, такі "спецоперації" є роботою СБУ.
Це те, для чого ми з вами утримуємо зі своїх податків 30-тисячну армію сбушників, головним завданням яких і є гарантувати нашу з вами безпеку, в тому числі шляхом проведення таких спецоперацій. І єдине, що повинно мати значення для нас, громадян, це те, наскільки ефективно служба безпеки з цим завданням справляється. І от тут виникають сумніви.
Особливо, коли на четвертому році війни голова СБУ раптом заявляє, що не керує Антитерористичною операцією, бо не має на це ресурсів. Тобто, СБУ не має ресурсів на здійснення своїх ключових повноважень, але Службу при цьому вперто не позбавляють непритаманних їй функцій розслідування корупційних і економічних злочинів. Ба більше, підкидають ще більше роботи, збираючись зобов’язати розслідувати нові види злочинів.
Служба Безпеки України отримує додаткові повноваження щодо кібербезпеки
Перш ніж надавати СБУ будь-які подібні повановаження, ми повинні розуміти, що вони не будуть використані зі злочинною метою. А це означає – спочатку реформа СБУ, потім надширокі повноваження. І тут одне з двох: або СБУ стане таки Службою Безпеки, або нас поступово повернуть в часи сталінських НКВС та КДБ Радянського Союзу з повним свавіллям та безконтрольного використання спецслужб для тиску на суспільство, журналістів, депутатів, бізнесменів, потенційних нових політичних еліт. Інакше це буде – червоною лінією, переступивши яку ми ризикуємо ніколи не відновитись.