На прикладах оборонного сектору, судової системи, парламенту і Генпрокуратури я показала, як не виконуються обіцянки, не приймаються ключові рішення, під виглядом реформ цементують корупцію і безкарність з однією метою – зберегти контроль за доступом до державного бюджету і державних ресурсів, на яких можна і далі збагачуватись.
Читайте також: Реванш "регіоналів": навіщо Порошенко тримає в судах кадри Януковича
Роль правоохоронних і судових органів в цьому процесі чи не найважливіша. Але не виконуючи своїх функцій, ці органи ставлять під загрозу не тільки наш добробут, але й наші життя.
У 2010 році рішення Януковича і "Партія регіонів" фактично підпорядкували СБУ виключно Президенту. Верховну Раду позбавили не тільки можливості брати участь у призначенні голови СБУ, але й звели функцію парламентського контролю до формальності. Таким чином цей правоохоронний орган з усіма його широкими повноваженнями і засекреченою діяльністю опинився фактично в безконтрольному розпорядженні Президента і його найближчого оточення.
Янукович і Ко культивували особисту відданість як критерій професійності для його співробітників, головним завданням яких було виконувати їхні політичні та економічні забаганки. В службі опинилися або знайшлися ті, хто радо став частиною злочинного угрупування, яке очолював Янукович. Політичне узалежнення СБУ спричинило поступову деградацію служби, неспроможної виконати свій законодавчий обов’язок забезпечити державну безпеку, а під час триваючої війни виявляти та знешкоджувати перевертнів у вже "новій владі".
Віктор Янукович
У квітні 2018 у справі про держзраду Януковича було розсекречено листи голів СБУ датовані 2013 і 2014, адресовані колишньому президенту та голові його адміністрації Клюєву.
В тих листах повідомлялося про намагання Росії встановити тотальний економічний і політичний контроль на Україні, діяльність із пропагування ідей автономізації, федералізації та підготовки російської агресії. Наявність цих листів, які були долучені до справи, мала підтвердити, що Янукович добре усвідомлював особливу небезпеку його звернення до Путіна про введення російських військ на територію України. З іншого боку вони, очевидно, мали продемонструвати інтенсивну роботу СБУ, яка "робила, що могла".
Читайте також: До чого дійшла корупція в оборонному бюджеті: подробиці
Однак в тих листах немає жодної згадки про, наприклад, відкриті СБУ кримінальні провадження — дії, які СБУ могла і повинна була вжити в межах своєї компетенції.
Згідно з законом, завданням СБУ є, передовсім, захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності держави. Відповідно до своїх завдань СБУ зобов’язана "виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено законодавством до їхньої компетенції". Але в тих листах про це — жодного слова, тільки "інформування".
То у нас десятки тисяч співробітників цієї служби для інформування про загрози утримується чи для їх знешкодження?
Наявність цих листів, якщо вони справжні, не тільки вказує на серйозні проблеми, які як були, так і залишаються невирішеними в СБУ (про них ми поговоримо далі), але й те, наскільки небезпечною є концентрація всієї влади, зокрема, і над правоохоронними органами, в руках однієї або кількох людей, які керуються не державним, а особистим інтересом.
І якби той же парламент мав і реалізовував свою контролюючу функцію над СБУ, зокрема, обов’язок заслуховувати інформацію про стан державної безпеки, новітня історія України могла бути менш трагічною.
Служба безпеки України
З моменту Революції Гідності, як до, так і після обрання Президентом Петра Порошенка, змін до відповідного закону, який би повернув підконтрольність СБУ парламенту, внесено так і не було. І хоча повноваження Верховної Ради призначати голову СБУ за поданням Президента було відновлено, згідно із текстом закону, служба, як і за Януковича, підпорядкована лише Президенту.
Під час президентської кампанії у 2014 Петро Порошенко обіцяв реформувати СБУ, однак через 4 роки реформа фактично так і не відбулась. Концепція цієї реформи ще у 2016 році була написана разом із закордонними партнерами. Вона, зокрема, передбачала забрати в СБУ неналежні функції, такі як протидія корупції, боротьба з контрабандою і організованою злочинністю.
Саме ці повноваження та секретність, закритість і відсутність контролю за СБУ перетворили її на нічне жахіття для бізнесу. Повідомлення зі словами "рекет", "рейдерство", "маскі-шоу" в офісах українських та іноземних компаній поряд із абревіатурою СБУ регулярно з’являються в ЗМІ. Ви майже напевно чули про таємничий так званий "відділ К", робота якого засекречена.
При цьому журналісти-розслідувачі періодично публікують матеріали, які викривають нескромний спосіб життя працівників СБУ за дуже скромну зарплату. Напевно, щоби журналісти менше докучали, а ми з вами менше ставили питань, СБУ всупереч прямій вимозі вирішили не виконувати вимогу закону про публічне електронне декларування своїх статків.
В одній із програм я показувала своє спілкування з Костянтином Брилем, офіцером СБУ, який подав свою декларацію лише після повідомлення про відставку з лав служби, і заплутався в поясненнях даних зі своєї декларації. Ще б пак! Коли в родини майна на десятки мільйонів, як тут все запам’ятати?
Проблема СБУ не тільки в тому, що служба кошмарить бізнес і уникає виконання антикорупційного законодавства, але й в тому, що окремі офіцери через корупцію ставлять під загрозу, власне, безпеку країни. Яскраве тому підтвердження — нещодавня історія із затриманням НАБУ співробітника СБУ, який — увага — взяв хабар за кришування іноземців-нелегалів.
Читайте також: Чому Порошенко і Ко не бояться того, що екс-регіонали завтра прийдуть на їхнє місце
Тобто в час, коли в Україні йде війна, в такий спосіб на територію України міг потрапити і безперешкодно залишити взагалі хто завгодно. І замість того, щоби цьому запобігти, офіцер служби, який має викривати іноземців, що незаконно живуть в Україні за підробленими документами, на цьому заробляє. Окрім очевидних загроз такої діяльності з точки зору національної безпеки, подібні зловживання ставлять під загрозу вистражданий безвізовий режим з ЄС, країни якого відчувають загрозу власній безпеці через корупцію в українській Службі безпеки.
Однак концепція такого необхідного якісного реформування СБУ півтора року припадала пилом, бо Президент не поспішав її підписувати. Ви можете сказати: заждіть-заждіть, які реформи, коли цей орган кілька років керує війною на Донбасі?
Закон "Про боротьбу з тероризмом" справді визначає СБУ головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю. Відповідно до закону, координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при СБУ. І 4 роки, поки юридично на сході України тривала АТО, керувати нею мала СБУ.
Однак, в жовтні 2017, аж через 3,5 роки після вторгнення Росії на Донбас, українські ЗМІ облетіла заява Голови СБУ Василя Грицака про те, що "в СБУ немає засобів для керування війною на Сході України". Тобто те, що СБУ не може керувати АТО, Голова СБУ з’ясував тільки на четвертому році війни? "Це, в першу чергу, армійська операція", – сказав Грицак.
Якщо це армійська операція, і якщо в СБУ немає сил і засобів для її забезпечення, чому Президент Порошенко, як Головнокомандувач за Конституцією сам не керував обороною? То в нас війна чи не війна з 2014 року, пане Президенте? Чи війна тільки з 2018, коли парламент проголосував внесений вами так званий закон "Про реінтеграцію Донбасу"?
І якщо війна, то чому весь цей час Президент, знаючи, що "в СБУ немає засобів для керування війною на Сході України" (а я впевнена, що Голова СБУ Президенту про це неодноразово доповідав), він замість виконання свого Конституційного обов’язку прикривався СБУ та проведенням АТО? Можливо, для того, щоб забезпечувати та прикривати фінансово-економічні інтереси свої та своїх друзів-олігархів, маючи такий силовий контроль на лінії протистояння з окупованими територіями?
Петро Порошенко
Впевнена, пройде зовсім небагато часу, і ми зможемо отримати відповіді на це та багато інших питань з поки засекреченої інформації. І ті, через кого тільки після майже чотирьох років війни вся країна раптом дізналася, що у відповідального за законодавством СБУ "немає засобів для керування війною на Сході України", повинні понести відповідальність.
У кожній програмі я наголошую на тому, що ситуація, при якій олігархат та клептократи знищують українську економіку, використовують для власних потреб силові органи, буде повторюватись знову і знову, поки не позбудемось бізнесменів в політиці, які багато років перетворювали державу на свій приватний бізнес. І будуть продовжувати це робити, якщо ми знову дамо їм таку можливість.
У нас ще є шанс змінити це демократичним способом – через вибори, але лише за умови, якщо ми, громадяни, згадаємо всі невиконані обіцянки і змусимо відповідати за свої слова і реальні дії всіх кандидатів як у президенти так і депутати Верховної Ради. В українській владі не може бути місця тим, хто використовує державу для власного збагачення.
Думайте і робіть висновки. Кінець кінцем все буде добре, і якщо зараз не добре, значить — це ще не кінець.