Росія продовжує масовані удари по українських містах, залишаючи людей без електрики, води та опалення. Після атаки на Комишуваху в Запорізькій області рятувальники досі розбирають завали, тоді як обстріли Києва, Дніпра та Чернігова спричинили серйозні перебої в роботі міської інфраструктури.
Журналіст Сергій Ауслендер у своєму авторському огляді, який публікує 24 Канал, проаналізував наслідки російських атак та пояснив, чому відновлення комунальних систем може тривати навіть після повернення електропостачання. Він також розповів про українські удари по російському військово-промисловому комплексу, оцінив вразливість мостів через Волгу та перспективи наступу Росії на Слов'янськ і Краматорськ.
популярні відео
Після удару по Комишувасі продовжують знаходити загиблих
2 листопада російські війська завдали ударів важкими авіабомбами по Комишувасі в Запорізькій області. Під атакою опинилася будівля колишньої школи, де роздавали гуманітарну допомогу та було облаштоване укриття для місцевих жителів.
За інформацією, яку навів Ауслендер, спочатку по будівлі завдали одного удару, внаслідок якого з'явилися загиблі та поранені. Частина людей зібралася в укритті, після чого росіяни атакували повторно. Саме другий удар призвів до найбільшої кількості жертв.
Навіть через шість днів після трагедії пошукові роботи тривали. На момент огляду було відомо про 55 загиблих, причому лише за останню добу рятувальники дістали з-під завалів ще дев'ять тіл. Кількість жертв могла збільшитися, а проведення рятувальної операції ускладнювала загроза нових російських атак.
Одним зі свідчень трагедії став запис із нагрудної камери поліцейського, який прибув на місце після першого удару. На відео видно, як люди перебувають в укритті та розмовляють між собою, після чого відбувається спалах і запис обривається.
Це найсмертоносніший російський удар по цивільному населенню за останні два роки. Востаннє така кількість людей загинула під час удару по Полтаві у вересні 2024 року
Журналіст нагадав, що тоді російські війська атакували район Інституту зв'язку та розташованої поруч лікарні. За наведеними ним даними, внаслідок удару загинули понад 50 людей.
У випадку Комишувахи він не бачить військової необхідності в атаці. За його словами, у приміщенні колишньої школи перебували цивільні, а також представники поліції та рятувальних служб.
Селище розташоване поблизу дороги, якою здійснюється забезпечення українських військових на Оріхівському та Степногірському напрямках. Однак сама близькість до транспортного маршруту, наголосив Ауслендер, не перетворює населений пункт чи цивільне укриття на військовий об'єкт.
Там не було жодної військової необхідності. У Комишувасі немає якихось потужних промислових чи інфраструктурних об'єктів. Поруч проходить дорога, якою постачають передові частини ЗСУ, але це не означає, що саме селище є військовим об'єктом
Комишуваха розташована в тиловій зоні української оборони, поблизу районів, де тривають бойові дії. Проте Ауслендер наголосив на необхідності розрізняти військові маршрути та цивільні об'єкти, які перебувають поруч із ними.
Заяви про "подвійне призначення" можуть використати росіяни
Після трагедії в Комишувасі в інформаційному просторі почали обговорювати інтерв'ю українського політолога на прізвище П'ятигорець, яке вийшло ще у вересні. У ньому він заявляв, що українські школи можуть використовуватися як об'єкти подвійного призначення, а в їхніх підвалах нібито перебувають оператори безпілотників.
Особливе занепокоєння Ауслендера викликало те, що під час тієї розмови згадували саме Комишуваську школу. Журналіст розкритикував подібні публічні твердження, оскільки вони можуть стати інструментом російської інформаційної кампанії після удару.
Такі висловлювання, на його думку, російська сторона здатна використовувати як привід для спроб виправдати обстріли цивільних будівель. Особливо небезпечно, коли людина без підтверджених даних говорить про військове використання конкретного об'єкта.
Навіщо говорити про школи як про об'єкти подвійного призначення, мені абсолютно незрозуміло. Це вражаюча історія про те, як довгі язики людей завдають стільки шкоди
Журналіст припустив, що подібні записи можуть згодом з'явитися навіть під час міжнародного розгляду обставин російського удару. Представники Росії можуть посилатися на такі інтерв'ю, намагаючись представити атаку як нібито обґрунтовану.
Водночас прямого зв'язку між вересневим інтерв'ю та рішенням російських військових атакувати будівлю не встановлено. Ауслендер не виключає такої можливості, оскільки російські структури активно відстежують українські медіа та соціальні мережі.
Уявіть, буде якийсь міжнародний суд щодо Комишувахи. Росіяни покажуть це відео й скажуть: ось, людина сама заявила про подвійне призначення. Ми тут до чого? Мали право
Він навів приклади того, як публікації російських воєнкорів раніше допомагали українським військовим встановлювати місця розташування техніки або ремонтних баз. У сюжетах іноді показували конкретні об'єкти, після чого вони зазнавали ударів.
На думку Ауслендера, подібні ризики існують для обох сторін, адже інформація з відкритих джерел давно використовується під час війни. Саме тому необережні заяви про можливе розміщення військових у цивільних будівлях можуть мати серйозні наслідки.
Обстріли залишили українські міста без світла, води й тепла
Російські удари по енергетичній інфраструктурі спричинили масштабні проблеми відразу в кількох українських містах. Після обстрілів у Дніпрі зупинився електротранспорт, були знеструмлені тягові підстанції та виникли перебої з теплопостачанням.
Серйозних наслідків зазнав і Чернігів, де після нічної атаки, за повідомленнями, місто повністю залишилося без електроенергії. У Києві удари спричинили відключення світла, проблеми з водопостачанням і роботою систем опалення.
Ауслендер звернув увагу на зміну характеру російських атак. За його словами, противник цілеспрямовано уражає не лише великі енергетичні об'єкти, а й підстанції, від яких залежить функціонування водогонів та каналізації.
Такі пошкодження створюють значно ширші проблеми, ніж звичайне знеструмлення. Якщо місто тривалий час залишається без води та водовідведення, виникають додаткові санітарні ризики.
Водночас журналіст наголосив, що в Києві працюють медичні та аварійні служби, тому говорити про неминучу епідемію немає підстав. Проте обсяг пошкоджень і необхідних відновлювальних робіт залишається надзвичайно великим.
Окремим наслідком російських атак стало пошкодження Північного мосту через Дніпро. За інформацією, наведеною Ауслендером, було пошкоджено дорожнє полотно, тролейбусну контактну мережу та лінії електропередач, а також транспортні засоби.
У столиці намагаються налагодити резервне водопостачання. Зокрема, в Оболонському районі забезпечити роботу відповідної інфраструктури допомогли потужні генератори, тоді як в інших частинах міста проблеми зберігалися.
На цьому прикладі Ауслендер порушив питання готовності українських міст до тривалих атак на енергосистему. Він звернув увагу на повідомлення про необхідність до кінця року побудувати кілька додаткових станцій сукупною потужністю приблизно 40 мегаватів.
Чому раніше не подбали про ці резервні потужності, мені не дуже зрозуміло. Адже з перших днів вторгнення було очевидно, що росіяни б'ють по електростанціях. Вони протрималися майже чотири роки під безперервними обстрілами, але в усього є межа
На його думку, міста потребують більш розподіленої системи енергозабезпечення, яка дозволяла б підтримувати роботу найважливіших об'єктів навіть після пошкодження великих електростанцій.
Для цього можна використовувати додаткові генератори та інше резервне обладнання, зокрема закуплене за підтримки європейських партнерів. При цьому журналіст визнав, що створення такої системи потребує значних ресурсів, а встановлювати обладнання доводиться під постійною загрозою обстрілів.
Проблема стосується не лише столиці. Дніпро, Чернігів та інші українські міста також змушені підтримувати роботу комунальної інфраструктури в умовах регулярних російських атак.
Особливу увагу Ауслендер приділив взаємозалежності міських систем. Він навів пояснення міського голови Дніпра Бориса Філатова: від електрики залежить водопостачання, вода необхідна для роботи опалення, а повторні зупинки та запуски обладнання створюють додаткове навантаження на мережі.
Навіть після відновлення електропостачання комунальникам доводиться запускати насоси, перевіряти трубопроводи та усувати пошкодження, спричинені перепадами тиску. Через це повернення світла не означає автоматичного відновлення тепла й води в кожному будинку.
Це й у мирний час непроста історія – запустити опалення перед зимою в такому місті, як Дніпро або Київ. А під безперервними обстрілами, які тривають уже п'ятий рік, це надзвичайно складно
Він наголосив, що аварійні та комунальні служби працюють у надзвичайно важких умовах, а їхні можливості не безмежні. Без покращення ситуації з протиповітряною обороною українські міста можуть і надалі стикатися з повторними пошкодженнями вже відремонтованої інфраструктури.
Україна атакує виробництво електроніки для російських ракет
Паралельно з російськими обстрілами українських міст Сили оборони продовжують удари по підприємствах, пов'язаних із військово-промисловим комплексом Росії. Серед останніх цілей Ауслендер назвав завод "Протон-Електротекс" в Орлі та нафтопереробне підприємство в Саратовській області.
"Протон-Електротекс" спеціалізується на виробництві напівпровідникових приладів, зокрема діодів, тиристорів і транзисторів. За словами журналіста, його продукція використовується в електронних системах російської бронетехніки, зенітних комплексів "Панцир", ракет "Іскандер" та інших видах озброєння.
Підприємство вже зазнавало атак раніше. Зокрема, 23 жовтня там повідомляли про влучання та пожежі, а тепер стало відомо про повторний удар.
Ауслендер звернув увагу на особливості виробництва напівпровідників. Такі підприємства потребують надзвичайно точного обладнання та суворого контролю за чистотою виробничого середовища.
У цих цехах стерильність вища, ніж у хірургічних операційних. Я абсолютно серйозно це кажу. Тому удар, забруднення виробництва та всі пов'язані з цим наслідки можуть зупинити підприємство щонайменше на певний час
Саме тому наслідки атаки на подібний завод не обмежуються видимими руйнуваннями. Пошкодження обладнання або порушення технологічних умов можуть впливати на можливість відновити повноцінну роботу виробничих ліній.
Іншим напрямком українських ударів залишається російська нафтопереробка. У Саратовській області після чергової атаки місцева влада повідомила про пошкодження підприємства, яке назвала об'єктом цивільної інфраструктури.
Згодом за супутниковими даними, на які послався Ауслендер, ураженим об'єктом визначили підприємство "Роснефти". Саратовський НПЗ, за наведеними ним оцінками, забезпечував понад 2% загального обсягу перероблення нафти в Росії.
Українські атаки охопили й інші російські регіони. Журналіст згадав про запуск сотень безпілотників і повідомлення щодо влучань у різні об'єкти.
На його думку, удари по підприємствах військово-промислового комплексу та нафтопереробці поступово ускладнюють роботу російської економіки. Особливе значення має можливість повторно уражати об'єкти, які противник намагається відновлювати після попередніх атак.
Мости через Волгу можуть стати проблемою
Володимир Путін пригрозив продовжити руйнування української інфраструктури, зокрема електростанцій, портів, доріг та мостів, якщо переговори не дадуть бажаного Кремлю результату. Ауслендер звернув увагу, що Росія вже не перший рік намагається знищувати такі об'єкти, але навіть її значні військові можливості не забезпечили повного руйнування українських транспортних мереж.
Останні удари по мостах у Києві журналіст не вважає такими, що можуть суттєво вплинути на ситуацію на лінії фронту. Він наголосив, що ці споруди насамперед забезпечують міське транспортне сполучення, а не основні військові перевезення до районів бойових дій.
Водночас Ауслендер звернув увагу на вразливість транспортної інфраструктури самої Росії. На його думку, значення для російської логістики можуть мати великі залізничні мости через Волгу, які забезпечують сполучення між різними частинами країни.
Серед відповідних напрямків він згадав район Нижнього Новгорода. Журналіст припустив, що пошкодження важливих залізничних переходів могло б створити серйозні перебої для вантажних перевезень, зокрема тих, які пов'язують європейську та азійську частини Росії.
Через Волгу є кілька мостів, які мають величезне значення для залізничного сполучення. Якщо почати завдавати по них ударів, можуть зупинитися великі транспортні потоки зі сходу на захід і у зворотному напрямку
Великі мостові споруди складно повністю зруйнувати навіть за допомогою значної кількості безпілотників. Однак пошкодження конструкцій може спричиняти необхідність тимчасово припиняти рух і перевіряти технічний стан об'єктів.
Тому, за оцінкою журналіста, наслідки потенційних атак потрібно розглядати не лише з погляду фізичних руйнувань, а й можливих перебоїв у роботі транспортної системи.
Він також згадав досвід ударів по Кримському мосту. Попри значні ресурси, які Росія спрямовує на його захист, споруда вже неодноразово зазнавала пошкоджень.
Окрема проблема для Кремля полягає в необхідності одночасно захищати велику кількість об'єктів. Російська ППО має прикривати військові підприємства, нафтопереробні заводи, транспортні вузли, Москву та інші важливі райони.
Українські атаки по різних категоріях цілей змушують противника переглядати розміщення засобів протиповітряної оборони. Коли посилюють прикриття одного напрямку, виникає потреба забезпечувати захист інших.
Українці постійно грають із цими цілями в кішки-мишки. То атакують військові заводи, і росіяни починають перекидати туди ППО, то знову б'ють по НПЗ. А за досить обмежених ресурсів захистити абсолютно все неможливо
Саме нестачу засобів ППО Ауслендер назвав одним із чинників, що можуть ускладнити захист російської інфраструктури від подальших атак. Він не виключає появи нових напрямків українських ударів, хоча конкретний розвиток подій залишається невідомим.
Російський наступ зайшов у глухий кут
Оцінюючи ситуацію на фронті, Ауслендер заявив про суттєве уповільнення російського просування. Найбільше це стосується планів Кремля щодо Слов'янська та Краматорська, які залишаються важливими українськими оборонними центрами в Донецькій області.
За словами журналіста, російське командування орієнтувалося на весну 2027 року як на один із можливих термінів досягнення поставлених цілей. Однак нинішнє становище військ, на його думку, не дає підстав розраховувати на швидке просування до цих міст.
Ауслендер пов'язав труднощі російської армії з українськими оборонними та контратакувальними діями. Зокрема, він згадав операцію "Вівальді", яка, за його оцінкою, порушила один із напрямків російського наступу на Слов'янськ.
Якщо вони до весни 2027 року зможуть хоча б підійти до околиць Слов'янська чи Краматорська, це буде для них просто неймовірний успіх. Велике диво, яке навряд чи станеться
Іншою важливою ділянкою він назвав Костянтинівсько-Дружківський напрямок. За його оцінкою, українські контратаки дозволили стабілізувати становище та не допустити реалізації планів російського командування.
Посилаючись на власне прочитання оцінок Інституту вивчення війни, журналіст навів приблизний розподіл території Костянтинівки: третина перебуває під контролем росіян, третина залишається сірою зоною, а ще третина – під контролем українських військових.
За такої ситуації, наголосив він, заяви про повне захоплення міста не відповідають описаному ним становищу. Північні райони Костянтинівки, за його словами, залишаються під українським контролем.
Ауслендер також скептично ставиться до можливих майбутніх повідомлень російського командування про захоплення Слов'янська чи Краматорська. Він припустив, що Кремль може спробувати представити появу окремих штурмовиків на околицях як повноцінне взяття міста або використати для цього сфабриковані зображення.
Реально на фронті абсолютний глухий кут. Усе повністю зупинилося. Можливо, якийсь російський штурмовик дійде до околиці Слов'янська чи Краматорська, покаже прапор, а потім оголосять, що місто захоплене
Окремим прикладом невідповідності російських планів і результатів Ауслендер назвав Куп'янський напрямок. Він звернув увагу, що бої продовжуються в районі міста, розташованого приблизно за 40 кілометрів від російського кордону.
Попри тривалу війну та залучення значних ресурсів, російська армія, за оцінкою журналіста, так і не змогла реалізувати навіть частину своїх початкових територіальних планів. Ситуація навколо великих українських міст Донеччини також залишається значно складнішою для противника, ніж передбачали його попередні розрахунки.
Водночас відсутність великих успіхів на фронті не означає готовності Кремля припинити війну. Ауслендер переконаний, що Володимир Путін продовжуватиме бойові дії, доки зберігатиме владу та можливість ухвалювати відповідні рішення.
Журналіст не виключив несподіваного розвитку подій, який може змінити ситуацію без попередніх ознак. Такий сценарій він назвав "чорним лебедем" – непередбачуваною подією, здатною вплинути на подальший перебіг війни та становище російського керівництва.
Ауслендер про удар по Комишувасі: дивіться відео
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі