Ми знову зайшли в раунд переговорів, котрі очікувано викликають стільки емоцій і спекуляцій та схожі на ходіння по колу. Про це пише Микола Бєлєсков на своїй сторінці у фейсбуці, передає 24 Канал.
Дивіться також Путін впевнений, що саме Трамп його врятує у війні
Які проблеми спіткають Україну в переговорах?
На жаль, Україна не має розкоші не брати участь в цих переговорах, хоча стартова їхня основа точно не відповідає інтересам України. Ні Україна, ні Європа, бувши залежними від США у сфері безпеки, не могли прямо відразу відкрито сказати, що запропоновані умови нам не підходять.
Тому був обраний важкий шлях спроб переглянути ці умови як на двосторонньому, так і в багатосторонньому треку в бік більшої відповідності інтересам України. Адже мова йде про територіальний вимір, безпеку і суверенітет України. Київ змушений маневрувати між Росією і США, маючи на своєму боці лише Європу, котра своєю чергою не може швидко гарантувати фінансову підтримку на 2026 рік.
Ціль цього всього – якщо не досягнути вигідного врегулювання, то хоча б перекласти відповідальність на Росію у зриві переговорів і відсутності прогресу. Це якщо вдасться розробити спільну позицію України, Європи та США. Для України надалі важливо не розглядатися спойлером мирного процесу імені Дональда Трампа.
Паралельно час від часу від нас з'являються тези про демілітаризовану, вільну економічну зону на північному заході Донецької області, котру Росія не може захопити, але оголосила своєю. Або відмову від членства в НАТО в обмін на певні зобов'язання у сфері безпеки, котрі навіть міг би ратифікувати Конгрес США.
Хоча це все гра на межі, це все схоже теж на спроби протестувати Росію на здатність до реального компромісу, а не диктату. І продемонструвати відповідні моменти США.
Що неочевидне отримує Росія від переговорів?
Але розглядати переговори в відриві від фронту і стратегічної динаміки війни не можна. За 11 місяців 2025 року Україна втратила близько 4700 квадратних кілометрів територій. У 2024 році відповідний показник був близько 3600 квадратних кілометрів. Ключова тенденція – без проривів оборони України, але і без повної стабілізації лінії фронту – продовжується. І це підкріплює віру окупанта Кремля в те, що брак прогресу в переговорах лише підсилюватиме переговорну позицію Росії.
Так само як наші структурні проблеми, нездатність Європи схвалити нам швидко належну фінансову підтримку на 2026 рік і дистанціонування США від підтримки України та неготовність адміністрації Трампа міняти калькуляції Кремля щодо нас через допомогу Україні та тиск на Росію, коли немає прогресу в переговорах.
Для Росії ці всі переговори – це радше політико-дипломатична підготовка до кампанії 2026 року – використання пропозицій США, котрі вносять глибокий розкол всередині України та між Україною і партнерами, для створення умов для наступу наступного року з метою окупації всієї Донецької області.
Тому, поки відбуватимуться паралельно чергові раунди знайти формулу врегулювання, саме фронт і відповідна стратегічна динаміка буде визначати відносну силу переговорних позицій і остаточні умови врегулювання.
Підтримати фонд "Повернись живим".