Балія – це широка й низька посудина, яку використовували насамперед для прання білизни. Саме так слово зафіксував Борис Грінченко у своєму словнику: він наводить значення "низька й широка кадка для миття білизни" та приклади вживання з Чернігівщини й Київщини.
В українському побуті балія була великою господарською посудиною. У ній прали та полоскали білизну, а в деяких місцевостях її також використовували як посудину для купання. Наприклад, у словнику гуцульських говірок балія має значення "таз, посудина для купання, прання", а також може означати ванну.
Водночас назва була поширена не однаково по всій Україні. У подільських говірках балією називали дерев'яний виріб для прання білизни, ночви або посудину, у якій прали.
Який вигляд має балія / Фото з відкритих джерел
Звідки взялося слово "балія"
Цікаво, що "балія" – не питомо українське слово. Етимологічний словник української мови пояснює його як запозичення з польської balia. Польське слово пов'язують із німецьким Balje – "бак, чан", яке, своєю чергою, походить від французького baille. Французьке слово зводять до латинського bajula, однак його точне походження та первісне значення остаточно не з'ясовані.
В українських джерелах слово відоме щонайменше з XVIII століття: Етимологічний словник фіксує його вже у формі балія з 1756 року. Тож звичайна балія виявляється цікавою не лише як предмет старого побуту. Її назва зберегла цілу мовну мандрівку – від французького слова через німецьку та польську до української.
А якщо вам цікаво дізнатися більше про інший добре знайомий український предмет, без якого колись важко було уявити кухню, читайте нашу статтю про макітру.