Акт агресії Росії чи "шахедна криза" – вибір за Польщею
- Росія здійснила кілька рівнів ескалації, щоб перевірити реакцію НАТО, що може бути тестом або блефом.
- Україна пропонує Польщі збивати ракети та "Шахеди" на своїй території, демонструючи підтримку, попри обмежену західну допомогу.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск рішуче заявив, що Польща активізує 4 статтю статуту НАТО після умисної агресії Росії в напрямку країни Альянсу. Це означає, що розпочнуться ще більш рішучі, аніж раніше, консультації.
Що задумав Путін?
Також Туск зазначив, що хоча Польща цінує всі вияви солідарності, та "одних слів недостатньо". Варшава проситиме "набагато більшої" підтримки від союзників по НАТО. Десь я це уже чув про "солідарність" і "глибоке занепокоєння". Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
До теми Висновки після російської атаки на повітряний простір Польщі
Але різниця дійсно є, і вона полягає в слові – союзники! Оскільки для Польщі дійсно, принаймні формально, інші країни-члени НАТО є союзниками, а для України тільки партнерами/друзями. Дуже скоро ми дізнаємось, чи насправді союзники є союзниками, особливо США.
Динаміка надзвичайно велика. Події розгортаються стрімко, а градус ескалації підіймається настільки швидко, що євробюрократія вчергове опиняється в "тупику рішучості". Трамп вдає, що він не почув запитання щодо Польщі від журналіста.
Буквально за декілька днів – три нових рівні ескалації від Володимира Путіна:
ракетно-шахедний "антирекорд", близько 800 безпілотників;
умисний та цілеспрямований ракетний обстріл Кабінету Міністрів;
заліт групи ударних безпілотників вглиб території країни НАТО (Польщі).
Ціль одна – перевірити реакцію колективного Заходу і, перш за все США, на відвертий акт агресії щодо країни НАТО, а отже і до всього НАТО.
Це черговий гучний ляпас Трампу і його "ніжній" перемовній стратегії щодо Путіна. Відголоски цього ляпасу почули усі члени НАТО, але вдали, що "усе під контролем" і "немає приводів для паніки". А я б такий впевнений не був. Коли Путін настільки підіймає градус, він точно готує чергову спецоперацію, або це уже і є її частина.
Що це може бути? Ось два основні варіанти.
1. Тестування спроможностей НАТО і активна підготовка до вторгнення в напрямку Калінінградської області.
2. Блеф. Підштовхування США та Європи до виконання ультиматумів щодо України, інакше "буде боляче".
Насправді переконаний, що сценарне планування цих варіантів прораховане багатовекторно і подальші дії та цілі можуть природньо трансформуватися. Та погодьтеся, що якби в Путіна не прорахували настільки беззубу реакцію НАТО, вони б на таку "демонстрацію слабкості" Заходу ніколи не пішли.
Путін знав, що нічого йому не буде ні за 800 безпілотників, ні за Кабмін, ні за Польщу, ні за НАТО. Черговий "шах" і діло іде до "мату".
Чи буде він розвивати успіх – думаю, ні. В перемовній синусоїді за ескалацією завжди ідуть перемовини. Тільки перемовини ці буду уже з позиції сили, яку Путін намагатиметься конвертувати у бажаний для себе результат щодо України. Той самий "мир через силу", але не від автора фрази, а від його опонента.
Перед Заходом дуже скоро може постати просте питання – чи Україна, чи вони самі. Щось подібне було перед початком Другої світової війни. Ми чудово пам'ятаємо, як тоді події розвивались. На фоні розмов Віктора Орбана про поділ України на 3 частини, чомусь одразу пригадується поділ Польщі…
Ну, що ж, м'яч на полі Трампа.
Як Україна простягає Польщі руку допомоги?
Дивлячись на Польщу, згадується чудовий мультфільм "Жив-був пес" і легендарна фраза – "Тепер як я". Вона має витверезити польських політиків, які не допомагаючи Україні, самі активно риють собі яму, в яку їх ніжно покладуть ФСБшники.
Настав час відкинути історичні протиріччя і подивитися реальності у вічі – Польща без України просто не буде існувати! Ця теза може комусь серед поляків не подобатись, але від того вона ніяк не зміниться.
Україна де-факто щит і Польщі, і Європи, і НАТО, і усього колективного Заходу. Чим швидше це остаточно усвідомлять, тим більше у Заходу буде шансів на існування.
А поки Україна, не дивлячись на всю обмеженість західної допомоги, простягає Польщі руку допомоги, пропонуючи збивати ракети та "Шахеди", які летять у її бік, ще на своїй території! Про це заявив міністр зовнішніх справ України Андрій Сибіга. Я вже мовчу, що ми це пропонували ще півтора року тому. Зараз це особливо великодушно, враховуючи, що уламки збитих ракет та "Шахедів" у такому разі падатимуть не на Польщу, а на нашу землю.
Але ми вчиняємо як союзники, а не як просто партнери, і готові підставити дружньому народу Польщі плече допомоги, тоді коли він його потребуватиме.
Подивимось, що з того буде. Але я абсолютно не заперечую, що Трамп зараз вчергове згадає, що "якби його обрали президентом минулого разу, цього б не трапилось".
Завіса.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.