Про те, які попередні висновки можна зробити з цієї ситуації, читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Атаки БпЛА по Польщі готували з липня: на російських дронах знаходили польські SIM-карти

"Холодний душ", який має мобілізувати польську владу і суспільство

Не має сумнівів, що проникнення російських дронів було свідомою акцією і говорити про випадковість – відхилення від курсу під дією систем РЕБ тощо – не доводиться.

Польська сторона відреагувала в межах наявних компетенцій – спільно з союзниками підняла винищувачі, які частково ліквідували повітряні цілі. Це стало безпрецедентним кроком, оскільки до цього країна НАТО не завдавала ударів по російських дронах.

На польсько-білоруський кордон відправили військовий контингент, який перебуватиме там на час проведення навчань "Захід – 2025".

Ще напередодні нальоту дронів уряд ініціював блокування кордону з Білоруссю, зокрема й комерційних шляхів, як сухий порт в Малашевичах, що активно використовується Китаєм для експорту власної продукції на європейський ринок.

Прем'єр і президент намагаються демонструвати єдність попри політичні конфлікти. Виступаючи з трибуни Сейму, Дональд Туск закликав поляків до єдності, визнав Росію ворогом та зауважив важливу тезу: "Російська агресія – це не лише війна проти України, а підривні дії проти всього цивілізованого світу, який має на них реагувати. Подальша підтримка України має бути беззаперечною і послідовною, а санкції проти російської економіки лише посилюватись.

Цікава, в зазначеному контексті, буде і позиція представників "Конфедерації", які критично ставляться до розширення допомоги Україні чи більшої інтеграції Польщі в процес підтримки українських потреб, оскільки це може спровокувати потрапляння війни на польську територію.

Провокації з дронами продемонстрували те, що незалежно від дій чи позиції Варшави щодо України, Росія може принести війну в Польщу, коли вважатиме це потрібним для себе. Польське суспільство дійсно має усвідомлювати загрозу і не відкладати рішучих дій.

Як проявляє себе колективна безпека НАТО?

Дональд Туск відзначив готовність до ініціювання 4-ї статті колективного договору про безпеку, який передбачає консультації у разі виникнення військової загрози для одного з членів Альянсу. Приклад з російською провокацією стане показовим: або на рівні НАТО спробують замовчати проблему, що виглядатиме як заклик для Кремля продовжувати свою гібридну агресію, або приймуть рішучі кроки.

Однією з найпотужніших реакцій виступили б предметні розмови про виконання союзницьких зобов'язань і посилення присутності не тільки в Польщі, але й предметний розгляд питання щодо підготовки спільних операцій, які б дозволяли вражати російські військові цілі над українською територію поблизу кордонів Альянсу.

Хоча, на перший погляд, такий крок видається доволі радикальним, але на практиці, це видається єдиним механізмом стримування Росії з позиції сили.

Поки що перші заяви дають підстави вважати, що керівництво ЄС і НАТО зацікавлені в деескалації ситуації, позиціонуючи провокацію з дронами не як елемент вторгнення в союзницьку країну.

Однак чи розцінюють ці дії як підготовку до такого? Питання залишатиметься відкритим.

Як Україна і Польща можуть співпрацювати для протидії проблемі?

Президент України продемонстрував чітку готовність до координації систем ППО для своєчасного виявлення і протидії російським повітряним цілям, виразив підтримку польським партнерам. Важливо, що 20 пункт безпекового меморандуму, підписаного між країнами у липні 2024 року передбачає можливість спільної роботи та пошуку можливостей для збиття військових повітряних цілей над українською територією у разі їх безпосередньої загрози польській безпеці.

Читайте також Росія вперше відреагувала на порушення її дронами повітряного простору Польщі

Українська сторона не приховує, що вона зацікавлена у подібних діях. Для Варшави наступив важливий момент, коли польські дипломати дійсно можуть підняти обговорення вказаного питання на рівні НАТО.

Ніхто не очікує, що Польща в односторонньому порядку почне вживати подібних заходів, оскільки перебуваючи у складі Альянсу, вона змушена виконувати зобов'язання і координувати власні дії. Саме тому російська провокація – це фундаментальний привід активізувати діалог на вказаному напрямку та змусити інші країни НАТО не залишатись осторонь та не ігнорувати ті загрози, які все більше виходять за територіальні рамки України.

На двосторонньому рівні Україна і Польща можуть поглибити взаємодію і координацію в питання організації протидії дронам, адаптації українського досвіду реагування на повітряні загрози на усіх рівнях, створення мобільних груп тощо. Однак ключовий напрям – це предметна робота з налагодження спільного виробництва дронів і, особливо, дронів-перехоплювачів, які можуть безпосередньо атакувати російські військові цілі.

Російська провокація пролила світло на тенденцію, що потребує врахування: кожного разу використовувати новітні американські винищувачі для збиття десятки дронів може бути затратним і проблемним. А що робити на той випадок, якщо дронів буде 50 чи 100?

Поки Росії буде дешевше атакувати, ніж Польщі обороняти власний повітряний простір, у стратегічній перспективі виграє саме російська сторона.

Не дарма росіяни тестують польський повітряний простір дешевим обладнанням, виявляючи закономірності й принципи системи роботи польського ППО, а за потреби – створюючи можливості для її виснаження.

Не дивлячись на те, що Польща інвестувала значні кошти в модернізацію власного авіаційного парку, купівлю важкої техніки і артилерійських систем, сучасна війна потребує використання дешевих і мобільніших дронових технологій. На цьому напрямку Київ і Варшава зобов'язані досягнути прогресу і першочерговий інтерес тут вже має перебувати на боці Польщі.